Рецензування висновків судових експертів: бути чи не бути

У Київській торгово-промисловій палаті відбувся круглий стіл, що стосувався одразу двох тем: рецензування експертного висновку і державної монополії на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні. Так, проблема полягає у звуженні прав приватних експертів, зокрема, існує неоднозначне ставлення до наявності права судових експертів здійснювати рецензування експертних висновків і заборонено залучення приватних експертів до проведення судових експертиз у кримінальних провадженнях.

Ми запросили судових експертів, юристів, адвокатів на засідання круглого столу, щоб вони мали можливість обговорити цю тему між собою, висловити своє бачення як це має працювати в Україні, прийти до якогось рішення», - зазначив на відкритті заходу Віталій Майстренко, віце-президент Київської ТПП.

Модератор Йосип Бучинський, голова Комітету з безпеки ведення бізнесу при Київській ТПП, голова АО «ЯРВАЛ», повідомив, що мета заходу - пошук методів для забезпечення належного захисту суб’єктів господарювання, суб’єктів малого і середнього бізнесу і їх посадових осіб. Тому ця дискусія, за його словами, була проведена для встановлення тих інструментів, які будуть найбільш ефективними для захисту бізнесу, коли він має справу з необґрунтованими претензіями правоохоронних органів.

Сам пан Бучинський не вважає рецензування суттєвою проблемою, але в професійній спільноті існують різні думки як на підтримку, так і проти наявності рецензування експертних висновків. «Я думаю, що нікого не треба переконувати, що рецензія ні в якому разі не заміняє і не підміняє експертний висновок. Вона слугує лише його доповненням. Головне те, що не потрібно зациклюватися на слові «рецензія». Це документ, який критично оцінює висновок експертного дослідження», - зазначив він. Що ж до монополії державних експертних установ у кримінальному провадженні пан Бучинський наголосив, що конкуренція бути повинна.

Олександр Круть, Президент Незалежної асоціації судових експертів України, підтвердив наявність дихотомії у поглядах на необхідність рецензування висновків експертів, коли одні вважають, що має право існування рецензування, інші - ні. За його словами, судова практика також йде неоднозначним шляхом, коли одні суди приймають рецензію як таку, інші - кажуть, що цей документ не регламентується законом, а тому його і не приймають.

«Дійсно, рецензія не регламентується жодним нормативним документом. Положення про рецензування висновків судових експертів, яке існує в Міністерстві юстиції, є внутрішнім документом, який розповсюджується лише на експертів Мін’юсту і не розповсюджується на експертів МВС тощо. Водночас метою цього положення є підвищення кваліфікації судових експертів», - відзначив пан Круть.

Натомість Ірина Педь, голова приватної експертної групи «ЕС енд ДІ», основним у рецензуванні вбачає можливість дати судді додаткову інформацію щодо тих помилок, які допускають експерти при складанні висновків. «Практика свідчить, що судді досить часто дослухаються до цих зауважень. Також потрібно пам’ятати, що доказом є дані, важливі для вирішення справи. Мені неприємно чути, що рецензію категорично не можна вважати доказом, адже вона є джерелом даних, а не категоричним твердженням про правильність чи неправильність певних висновків. Тому і рецензію, і висновок спеціаліста (називайте як завгодно), суддя має долучити до справи і лише потім -  надати оцінку, наскільки ці дані відносяться до справи і наскільки викликають довіру», - зазначила вона.

За результатами круглого столу було підготовлено дві резолюції. Першою пропонувалося звернутися до Голови комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрія Кожум’якіна щодо сприяння у відхиленні законопроекту №8336, у якому йде мова про подальше закріплення монополії державних експертних установ на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні, а також підтримати ініціативу щодо внесення змін у ст. 7 ЗУ «Про судову експертизу» в частині скасування монополії державних експертних установ на проведенні експертиз у кримінальному провадженні.

Разом з цим було проголошено, що учасники круглого столу вважають недопустимим монополію державних експертних установ на проведення експертиз у кримінальному провадженні, оскільки така монополія не сприяє незалежності експертної діяльності і судового експерта зокрема.

Друга резолюція стосувалася більш дискусійної теми - рецензування експертного висновку, де рішення учасників круглого столу було менш одностайним. Урешті-решт було погоджено, що рецензія є документом та відповідно процесуальним джерелом, засобом встановлення істини і доказом у судовому провадженні, тож учасники круглого столу вирішили звернутися до пана Кожум’якіна щодо надання роз’яснень стосовно допустимості і належності рецензії як доказу у кримінальному провадженні.

За матеріалами "Юридичної газети" 

Читайте також:Фіктивне підприємництво декриміналізовано. Що далі?Рецензія на висновок експерта – баласт чи рятувальний круг для бізнесу?На засіданні Комітету з питань безпеки ведення бізнесу розглянули новели у законопроекті через введення монополії державних спеціалізованих експертних установРекомендації щодо дотримання умов законодавства внаслідок внесення змін до Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»Введення монополії державних спеціалізованих експертних установ – загроза бізнесу і спроба позбавлення громадян права на справедливий судЗакони «маски-шоу стоп» та «маски-шоу стоп 2». В чому позитив для бізнесуСпільне засідання Комітетів з питань промисловості та з безпеки бізнесу - вирішення актуальних питань між представниками вітчизняного бізнесуУ Київській ТПП обговорили необхідність реформування судово-експертної діяльності в УкраїниНа засіданні Комітету з питань безпеки ведення бізнесу підвели підсумки роботи за 2016 рікЧергове засідання Комітету з питань безпеки ведення бізнесу Київської торгово-промислової палати, яке відбулося 27 березня 2017 року, підвело підсумки роботи Комітету за 2016 рік.