укр eng
 

Комітети підприємців

Криміналізація товарної контрабанди: загрози від прийняття законопроекту №5420 в запропонованій до першого читання редакції

Автор Валерій Буняк, керуючий партнер адвокатського обєднання «Bsb partners», заступник голови Комітету з БВБ Київської ТПП

Всі ми вже були свідками досить незвичних кроків у боротьбі з контрабандним переміщенням в Україні товарів через митний кордон – запровадженням Президентом України санкційних списків проти так званих «контрабандистів». Вказані дії, проти громадян і постійних мешканців України, викликали в юридичних колах чимало критики та нарікань.

Однак на сьогодні політична влада перейшла бо більш звичного кроку. Так, у Верховній Раді України зареєстровано Проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів і підакцизних товарів, також недостовірного декларування товарів (реєстраційний номер законопроекту №5420). Ставлячись з повагою до ініціативи Президента України в боротьбі з товарною контрабандою та погоджуючись з допустимістю криміналізації контрабанди, необхідно констатувати наступні суттєві недоліки законопроекту.

По-перше, законопроект №5420 визначає контрабанду як дії спрямовані на переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів. Однак така не конкретизація можливих дій, способу й часу їх вчинення, викликає серйозні занепокоєння на предмет їх можливого розширювального тлумачення.

 З метою недопущення ситуації правової невизначеності, здається більш вдалим повернутися до сталого в доктрині кримінального права формулювання контрабанди як завершеного переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Зокрема, саме таке визначення товарної контрабанди апробовано в українській правозастосовній практиці – у старій редакції ст. 201 КК України (чинній до 2012 року).

По-друге, раніше, в 2019 році, за ініціативи чинної політичної влади, було значно підвищено межі кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків й іншим обов’язкових платежів, до яких відносяться й митні платежі (ст. 212 КК України). Зокрема, на даний час поріг початку кримінальної відповідальності за несплату податків становить суму близько 3, 4 млн. грн.

Відповідно, м’яко кажучи, дещо несподіваними виглядають такі низькі пороги кримінальної відповідальності за контрабанду, як пропонується в ст. 201-2 і 201-3 КК України (у редакції законопроекту №5420): 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян від ціни предмета контрабанди відповідно. Іншими словами, на сьогодні, за контрабандне перевезення товарів на суму більше 140 тис. грн. пропонується встановити суттєву кримінальну відповідальність.

Вказані пропозиції є на наш погляд явно не пропорційними та можуть, крім того, просто паралізувати роботу новоствореного Бюро економічної безпеки, до підслідності якого пропонується віднести контрабанду.

Розуміємо, що контрабанда може виступати більш серйозним злочином, у порівнянні з простим ухиленням від сплати податків і зборів. Адже контрабанда одночасно посягає й на режим державного кордону України, що як ми розуміємо, особливо актуально в умовах триваючої ситуації перманентної війни на Сході України. Та все ж, на наш погляд, настільки суттєве пониження порогів початку кримінальної відповідальності за контрабанду не є виправданим у сучасній Україні. Адже Кримінальний кодекс не може вирішити всіх проблем. Швидше навпаки, широке й репресивне застосування кримінального права може, навпаки, утворити нові проблеми та сприяти становленню чорного сектору економіки.

Варто зауважити, що за період починаючи з 2012 року, року коли товарна контрабанда в Україні була декриміналізована, не видається можливим стверджувати про зменшення з цих підстав надходжень від митних платежів. Відповідно, за відсутності доказів кореляції між кримінально-правовою протидією контрабанді та розміром надходжень до державного бюджету від роботи митниці, на наш погляд, до порогу кримінальної відповідальності за товарну контрабанду необхідно підійти з особливою виваженістю. Зауважимо, не містить такого детального економічного обгрунтування й законопроект №5420.

По-третє, на наш погляд контрабанда як спеціальний, тобто відділений від ухилення від сплати податків, склад злочину має бути направлена на протидію чорному бізнесу, який протиправно обходить митний кордон України.

Однак пропонована законопроектом №5420 кримінальна відповідальність за недостовірне декларування (ст. 201-4 КК України) абсолютно не відповідає такій цілі та буде лише шкодити реальному сектору економіки. Адже митне оформлення товарів – це складний і подекуди спірний процес, в якому часто на цілком законних підставах між митником і суб’єктом зовнішньо-економічної діяльності існує спір про рівень ідентифікаційних цін чи код ВКТЗЕД відповідного товару.

Пропонована криміналізація такого спору не лише є невиправданою, але й почепить всіх імпортерів і експортерів на гачок правоохоронних органів. Крім того, у такому випадку значно збільшиться час митного оформлення всіх товарів, що явно негативно відіб’ється на рівні ділової активності та привабливості ведення бізнесу в Україні й як наслідок – призведе до підвищення рівня споживчих цін.

Навіть у випадку податкового декларування, закон не містить як злочину недостовірного декларування самого по собі. Тим більше, така криміналізація є недопустимою для складного процесу митного оформлення товарів.

Скажемо більше, у випадку прийняття ст. 201-4 КК України, правоохоронці, на наш погляд, зможуть не лише порушити кримінальну справу по факту чи не кожної експортної чи імпортної операції, але й отримають змогу вилучення імпортованих товарів у всіх суб’єктів господарювання України. Адже в даному злочині предметом є ввезений товар, і його арешт та подальше вилучення є можливим і в того суб’єкта господарювання, який добросовісно купив такий товар на території України в ланцюгу імпортного постачання в третіх осіб.

На наш погляд, негативні наслідки прийняття ст. 201-4 КК України такі значні, що її взагалі необхідно виключити із законопроекту в цілому як абсолютно неприйнятну для правової держави та права держави асоційованої з ЄС.

По-четверте, серйозне занепокоєння викликає той факт, що всі частини статей 201-2 і 201-3 КК України (у редакції законопроекту) відносяться до категорії тяжких і особливо тяжких злочинів. Вказаний факт, на наш погляд, не лише видається сам по собі дещо непропорційним, але й відкриває для правоохоронних органів занадто широкі можливості для обмеження конституційних прав громадян шляхом прослуховування каналів їх зв’язку, негласного стеження за ними й інших негласних оперативно-технічних дій. Як майбутній факт, по кожному кримінальному провадженню стосовно контрабанди можуть, а ми переконані – й будуть, застосовуватися негласні слідчо-розшукові дії. Чи сприятиме це діловій активності? Думаємо, навряд чи.

Читайте також:Галузеві комітети підприємців при Київській ТППСКЛАД ЧЛЕНІВ КОМІТЕТУ ЖІНОК-ПІДПРИЄМНИЦЬ Київської торгово-промислової палатиКомітет підтримки експорту та інвестицій КЕІДруге засідання Комітету підтримки експорту та інвестицій – діалог влади та бізнесуЧи забезпечить новостворене БЕБУ (Бюро економічної безпеки України) усунення дублювання функцій різних правоохоронних органів по боротьбі з економічними злочинами (контролю бізнесу)?Зберігати сили та концентрацію уваги – запорука успіху!Комітет підтримки експорту та інвестицій: подальші кроки задля просування експортного потенціалуНові ініціативи, продуктивна робота та перспективні можливості Комітету жінок-підприємниць КТПП у 2021 роціКомітет підтримки експорту та інвестицій при Київській ТПП – як практичний інструмент для українських експортерівКоронавірус, карантин, бізнес - закон!

Календар подій

Березень 2024
ПнВтСрЧтПтСбНд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
вул. Б. Хмельницького, 55,
Київ, 01054, Україна
info@kcci.org.ua
Київська торгово-промислова палата.
© 2014 Всі права захищені.Розробка сайта - Exipilis