укр eng

Онлайн-журнал

ВІТАЛІЙ МАЙСТРЕНКО: «Відкрити європейські ринки для нас недостатньо, їх потрібно завойовувати конкурентоспроможною продукцією»

Віталію Степановичу, як, на Ваш погляд, сьогодні почувається економіка нашої країни? Наскільки взагалі реально говорити про позитивні зрушення у плані експорту?

Згідно прогнозів, які робили на 2016 рік вітчизняні та зарубіжні експерти, для України нинішній рік мав стати переломним, і перш за все, в економіці. Відповідно до статистичних даних, які вже опубліковані за перше півріччя 2016- го року, ці прогнози справджуються. Наведу декілька цифр: за січень-червень 2016 року по відношенню до першого півріччя 2015-го року – обсяги промислового виробництва зросли на 102% по Україні, і на 105,5% по місту Києву. Ця позитивна тенденція свідчить про те, що наша промисловість починає зростати, і це – великий плюс. Перш за все, по Києву таке зростання дали дві галузі - металургійне виробництво, виробництво металоконструкцій і машинобудування. У металургійному виробництві та виробництві металовиробів індекс дорівнює 116,5, а в машинобудуванні - 116,2. Але, тим не менше, залишаються і негативні тенденції, і насамперед це падіння експорту. По Києву він впав за перші 5 місяців року на 2,2%, по Україні - на 11,5%. І проблему тут перш за все слід шукати в тих подіях, які відбуваються на сході України, це взаємні санкції, пакети санкцій між Україною і Росією, коли багато наших підприємств втратили ті традиційні східні російські ринки, які були до цього. Тому експорт продовжує падати. Але зараз наш бізнес, наша промисловість спрямована на зміну вектору експорту. Насамперед потрібно переорієнтуватися на європейські ринки, на ринки азіатських та африканських держав, країн Південної Америки тощо. Щодо європейського ринку в цілому, то підписання Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом, яка вступила в силу з 1 січня 2016-го року, дало можливість відкрити європейські ринки для нашого виробника. Але відкрити - цього недостатньо. Ці ринки треба завоювати. І робити це можна одним шляхом - конкурентоспроможною продукцією. Це насамперед цінова категорія та якість нашої продукції. Європейські ринки сьогодні невільні, тому необхідно зробити дуже багато для того, щоб ці ринки завоювати.

Що робить для цього Київська торгово-промислова палата?

Перш за все ми намагаємося проводити ті заходи, які і підтримують наших експортерів, і піднімають їх престиж. Торік спільно з департаментом промисловості і підприємництва Київської міської державної адміністрації ми організували і провели перший конкурс «Кращий експортер року». Захід відбувся у грудні в колонній залі Київської міської адміністрації, дипломи переможців вручав мер міста Віталій Кличко, і це було досить престижно. 15 підприємств-переможців у семи номінаціях, всі вони отримали дипломи та знаки «Кращий експортер року». Нинішнього року ми вже провели другий конкурс, який готували за результатами роботи наших підприємств за 2015-й рік, і провели його в рамках Міжнародного Форуму експортерів, що проходив у Торгово-промисловій палаті України. Тут у нас уже було 14 переможців, а всього у конкурсі взяло участь 41 підприємство. Переможці другого конкурсу також отримали дипломи, знаки «Кращий експортер». Цей захід сприяє підняттю престижу наших експортерів, розвитку експорту в столиці в цілому. Вдруге поспіль у конкурсі перемагають такі підприємства як ПАТ «Кіївське ЦКБ Арматуробудування», ТОВ «Кам-Трейд», ПАТ «Фармак», ТОВ «Пролог Семікор», ТОВ «РІФ-1».

Чи проводить Київська торгово-промислова палата заходи, де українські виробники можуть дізнатися про особливості ведення бізнесу у якійсь конкретній країні безпосередньо від компетентних у цьому питанні представників цих країн?

Так, у нас є такий захід. Щорічно ми проводимо засідання Міжнародного Трейд-клубу. Міжнародний Трейд-клуб - це організація дипломатичних представництв, яка налічує понад 60-ти представництв в місті Києві. Ми проводимо захід як двосторонні зустрічі між представниками нашого бізнесу та між представниками торгових місій, торгових відділів посольств тих держав, які акредитовані в Україні. Нинішнього року засідання відбулося 27 січня. На ньому були присутні понад 120 представників нашого бізнесу і представники 25 торгових місій та торгових представництв іноземних посольств. Захід проходив в рамках двосторонніх зустрічей, кожен з представників нашого бізнесу міг зустрітися з торговими місіями будь-якої з цих країн, які були присутні на засіданні Трейд-клубу, обговорити всі питання, зробити свої пропозиції, тобто озвучити те, що вони хочуть запропонувати західним партнерам. І таким чином вітчизняні підприємства напрацьовували контакти з нашими дипмісіями. Дипмісії, провівши такі зустрічі, у свою чергу, дають ці пропозиції своїм урядам у своїх країнах для вироблення політики по роботі з Україною в цілому. У пленарному засіданні нашого клубу взяли участь президент КТПП Микола Засульський і президент Міжнародного Трейд-клубу Соня Крайчова. Презентацію своїх підприємств зробили такі підприємства як Концерн «Алкон», ТОВ «Омакс Інтернешнл», СКБ «Арматуробудування», ТОВ «Укр-Агро-Продукт», «Миронівський Хлібопродукт», Адвокатське об’єднання «Яр. ВАЛ». Ці підприємства презентували своє виробництво, свою продукцію, послуги і так далі. Як я вже сказав, ми проводимо такі зустрічі щороку, адже вони допомагають нашому бізнесу знайти собі партнерів в інших країнах.

Нещодавно КТПП розпочала вести так званий Реєстр «Надійний партнер». Що це дає українським виробникам?

Це - ще один напрямок, який ми розпочали нинішнього року. Відповідно до закону про ТТП України, Київська торгово-промислова палата з лютого 2016-го року веде так званий «Недержавний реєстр українських підприємців, фінансовий стан яких свідчить про надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами». Ми назвали це скорочено «Надійний партнер». Відповідно до тих критеріїв, які розробила ТППУ, ми визначаємо на базі звітних даних те, наскільки це стабільне підприємство. Якщо воно відповідає всім цим критеріям, ми видаємо сертифікат, який є свого роду гарантійним листом для наших підприємців для ведення переговорів. З огляду на популярність ТПП в світі та їхній статус, цей сертифікат дає велику перевагу для проведення переговорів, він дає певні можливості нашим підприємствам показувати на переговорах, що підприємство є стабільним, що з ним можна мати справу. На сьогодні ми маємо 11 заявок від наших підприємств, і 9 із них вже отримали такі сертифікати, тому що вони повністю відповідають критеріям, розробленим ТППУ.

Ще один напрямок, який веде Київська ТПП – це європейська програма «Горизонт 2020». Що це за програма і як українські підприємства можуть взяти у ній участь?

Європа в 2014 році сконцентрувала всі програми, які існували у Європейському союзі і зробила єдину потужну велику програму, розраховану на 7 років - з 2014-го по 2020-й. Програму назвали «Горизонт 2020». Ця програма об'єднує практично всі фінансові ресурси, які раніше виділялися на різні програми, і складає близько 80 млрд євро для фінансування нових розробок, нових інноваційних проектів як країн ЄС, так і тих країн, які тільки підписали Асоціацію. Україна в 2015 році підписав Угоду про асоціацію з ЄС, приєдналася до програми «Горизонт 2020» і таким чином може брати рівноправну участь в цій програмі поряд з країнами Європейського союзу. Хоча, звичайно, за тими умовами, які там висунуті, увійти до неї непросто, тим більше виграти конкурс і отримати грантове фінансування на розвиток того чи іншого напрямку, яке пропонують нашим підприємствам. Що робить палата в цьому напрямку? 18 березня ми провели свого роду такий інформаційний день, або семінар, в якому взяли участь понад 60 підприємств-членів палати, зацікавлених працювати в цій програмі. Ми запросили сюди експертів, які працюють з програмою на сьогоднішній день. Це директор Національного інформаційного центру зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій Олена Коваль, завкафедрою «Школа охорони здоров’я» Києво-Могилянської академії Ніна Чала, Голова правління ГО «Фонд інновацій» Василь Васильченко і багато інших. Завдання цього семінару - ознайомити ближче наших членів палати з умовами роботи в цій програмі, з умовами входження в цю програму, участю в конкурсі тощо. Ми готові сприяти нашим підприємствам у підготовці проектів за цією програмою, у відборі цих проектів. Тому що програма передбачає конкретні тематики, згідно яких наші підприємства, розробники, інвестори можуть виходити і брати участь у програмі. Але займатися цим необхідно, бо це шлях до Європи, шлях на європейські ринки і шлях до того, щоб наші розробки могли отримати й інвесторів, і своє місце на європейських ринках. На сьогоднішній день два підприємства, які працюють з нашими експертами - це «Руслан і Людмила» і підприємство «Профіль-АЛ Україна» - вже подали заявки. Проводиться робота з іншими підприємствами, які хочуть взяти участь в цій програмі. Одними словом, ми зробимо все можливе, щоб допомогти нашим підприємствам допомогти взяти участь в цих конкурсах.

Чи виходять на вас іноземні підприємства для пошуку партнерів в Україні? Яким чином це відбувається?

Так, іноземні компанії почали цікавитися нашою країною більш активно. Нещодавно Київська торгово-промислова палата підписала меморандум із компанією «ContactUkrainePteLtd», яка зареєстрована в республіці Сінгапур, але прийшла в Україну з єдиною метою - знайти собі партнерів по бізнесу за різними напрямками. Це не тільки пошук партнерів для сінгапурських представників бізнесу в Україні, але й пошук партнерів для українських представників бізнесу в Сінгапурі та інших азіатських країнах. Це поки – єдиний подібний прецедент. Поки ця компанія - одна з небагатьох, яка приїхала сюди з метою інтеграції бізнесу. Я вважаю, що за цим меморандумом ще стоїть велика робота, оскільки компанія тільки починає робити перші кроки в Україні, тому ми їй надаємо всіляку допомогу. Адже, маючи близько 1100 членів палати в різних галузях економіки, ми зможемо допомогти сінгапурським колегам знайти собі партнерів і українському бізнесу знайти собі партнерів у Сінгапурі.

Які ще заходи за участі українських виробників планується провести палатою?

Крім тих заходів, які я вже назвав, ми плануємо нинішнього року приблизно в грудні провести виставку-ярмарок інноваційних та інвестиційних проектів будівельної галузі. Плануємо провести її спільно з ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій». На захід ми запрошуємо всі підприємства будівельної галузі, інвесторів, торговельні місії зарубіжних посольств, щоб вони взяли участь і подивилися. Ми зараз домовляємось з Київською міською адміністрацію, щоб вона виступила співорганізатором цього заходу, тому що ми вважаємо це перспективним напрямом, якому потрібна підтримка. Тому що будівельна галузь - як паровоз: якщо вона буде розвиватися, то потягне за собою розвиток підприємств з виробництва будівельних матеріалів, металургійних підприємств, підприємств з виробництва металоконструкцій тощо. У наступному році ми плануємо провести виставку-ярмарок інвестиційних й інноваційних проектів з енергоефективності та енергозбереження. Це дуже актуальне питання, особливо для України. З огляду на те, що у нас - дуже енерговитратна економіка, і необхідно робити все можливе для того, щоб максимально знизити енерговитратність. Таким чином, ми знизимо собівартість нашої продукції і підвищимо її конкурентоспроможність на європейських і інших світових ринках. Тому такі заходи проводити необхідно.

Крім того, сьогодні ми активно співпрацюємо з управлінням економічного співробітництва МЗС України, а саме з виконавчим секретарем Ради експортерів та інвесторів при МЗС України Олександром Данилейком. Він бере участь у тих заходах, які ми проводимо в палаті з нашими підприємствами, також він допомагає поширювати наші матеріали, наші журнали, пропозиції наших підприємств, інтерв'ю з керівниками підприємств через МЗС до посольств інших країн. Хочу сказати, що саме для потенційних закордонних партнерів ми видаємо спеціальний номер «Ділової панорами» англійською мовою. А це – великий крок до того, щоб залучити бізнес зарубіжних країн до роботи з українськими партнерами. Наприклад, не так давно відбулася зустріч і підписання контракту члена КТПП підприємства «Фанплит» з іранською стороною щодо постачання його продукції. За допомогою нашого посольства в Ірані, за допомогою МЗС, ми організували цю зустріч, яка призвела до укладення контракту, що у свою чергу дало перспективу роботи підприємства на багато років вперед. Адже продукція «Фанплиту» постачатиметься не тільки до Ірану, а й до інших країн, тому що Іран планує цю продукцію продавати своїм сусідам. Тут дуже серйозно попрацювала Київська торгово-промислова палата.

Ще раз підкреслю, що сьогодні Київська ТПП робить усе можливе для того, щоб створити умови і допомогти нашим підприємствам освоїти нові ринки - у тому числі і європейські. Ми користуємося будь-якою можливістю щоб сказати світові, що українська продукція – якісна та конкурентоспроможна, і що співпраця з українськими підприємствами – це насамперед надійність і взаємоповага. Сподіваюсь, що економічні показники експорту наступних років будуть більш оптимістичними. Але для цього потрібно прикласти неабияких зусиль як з нашого боку, так з боку держави і самих підприємців.