укр eng

Онлайн-журнал

Законодавчі новації для бізнесу. Підсумки 2020 і перспективи 2021

Ольга ДРАЧЕВСЬКА в кінці 2020 р. була номінована на премію «Лідер України» за досягнення лідерських позицій в управлінні підприємством та вагомий внесок у суспільно-економічний розвиток України.

Також наприкінці 2020 р. отримала відзнаку ІІ Національної премії «Найкраща українка в професії 2020»

Зміни для бізнесу у 2021. Не тільки про РРО та перевірки

Законодавчі новації для бізнесу. Підсумки 2020 і перспективи 2021

Чужий досвід з управління компанією завжди цікавий. Особливо, коли настають турбулентні часи. Як можна було зберегти клієнтську базу й залишитися успішними на кінець «коронного» 2020 року, ми говорили з власницею юридичної компанії «Інколанс» Ольгою ДРАЧЕВСЬКОЮ. І звичайно нас цікавили нововведення у вітчизняному законодавстві, що стосуються підприємництва

- Всім юридичним компаніям довелося оперативно пристосуватись до нових умов взаємодії з клієнтами та діджиталізувати свою діяльність. Ми – не виняток. Але у нас з’явився додатковий час на підвищення кваліфікації, участь в он-лайн тренінгах. Це дало позитивні результати.

Фактично у минулому році наші адвокати були на зв’язку з клієнтами 24/7. Як результат, ми не тільки не втратили жодного клієнта у ці складні часи, а й змогли залучити нових.

–Ольго Олександрівно, з якими питаннями та проблемами звертались до Вас клієнти?

–Мабуть ні для кого не буде таємницею, що найбільш популярним запитом серед клієнтів у 2020 році були встановлення форс-мажорних обставин по договорам, оформлення трудових відносин під час карантину, дистанційна та надомна робота, штрафи, перевірки та обмеження для бізнесу.

Хочу зупинитись більш детальніше на виникненні ситуації форс-мажору під час карантину. На фоні другої хвили пандемії Covid-19, карантину вихідного дня, анонсованого локдауну з 8 по 25 січня 2021 року, питання залишається актуальним і надалі. Більш за всіх страждають ті сфери бізнесу, що так чи інакше пов’язані з виробництвом або наданням прямих послуг суспільству – ресторани, кафе, ТРЦ. Уряд вносив низку постанов, які встановлювали ряд обмеження для таких суб’єктів господарювання. Через це, деякі компанії вимушені були закритись, інші – втратили значні кошти. Як результат, договірні відносини переставали виконуватись, або виконувались з порушеннями умов. А тому, контрагенти вимушені були застосувати пункти договору, що передбачають виникнення форс-мажорних обставин. Нагадаю, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України,спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-IX від 17.03.2020 були внесені зміни до частина другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» де зазначено, що «Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, і що, однією з таких обставин може бути карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України.

Проте, самé існування такої обставини як карантин, форс-мажором не є. Карантин може стати форс-мажорною обставиною лише у випадку, коли контрагент доведе, що саме через карантин стало неможливо виконувати умови договору. В Україні єдиним компетентним органом, що засвідчує форс-мажорні обставини є національна та регіональні торгово-промислові палати.

– Ольга Олександрівна, а з якими труднощами зіткнувся юридичний бізнес у 2020 році?

– Через карантинні заходи, які в нашій країні то посилюються, то послаблюються, адвокатам стало важче планувати ділові зустрічі, фахові заходи в офлайн режимі. А це доволі ускладнює процес роботи з клієнтами.

Ще одним нюансом в роботі адвокатів стало те, що велика кількість судових розглядів встали на довготривалу паузу. На сьогоднішній день судова система продовжує працювати в умовах часткових обмежень. В деяких судах до приміщень суду допускають виключно учасників судових засідань у захисних масках та після обов’язкової термометрії, в деяких припинено ознайомлення з матеріалами судових справ, десь змінено графік роботи. Все це у комплексі гальмує судовий процес.

Окрім обмежень щодо вільного доступу до судових засідань на час проведення в країні карантину, Парламент вніс зміни до деяких законодавчих актів, що стосуються сфери правосуддя (Закон № 530-IX від 17.03.2020). Відповідні зміни продовжили процесуальні строки в адміністративних, цивільних та господарських справах на час дії карантину. А також було впроваджено режим відео-конференції для учасників судового розгляду. В такому випадку, особа, що бере участь у відео-конференції, має підтвердити свою особистість за допомогою ЕЦП. Я вважаю, що досвід з організації роботи судів в умовах карантину, набутий майже за рік, сприятиме розвитку судової системи та дасть старт для повноцінного запуску електронного судочинства в Україні.

– Які законодавчі нововведення для бізнесу у 2020 р. заслуговують на особливу увагу?

– Перш за все, це відтермінування введення РРО для підприємців до 2022 року. Відповідний Законопроект № 4439-д був прийнятий 1 грудня. Таким чином, обов’язкове введення РРО для ФОП II- IV групи єдиного податку перенесли на 1 січня 2022 року. Парламентарі також скасували кешбек, прив’язку лімітів до мінімальної заробітної плати, внесли зміни до переліку ризикових груп, а також скасували значну кількості штрафів.

Хочу також звернути увагу, що з 10 грудня минулого року скасовано мораторій на планові перевірки бізнесу під час карантину. Такі зміни вніс Закон України від 04.12.2020 № 1071-IX. Тобто, з 10 грудня 2020 р. інспектори з різних органів державного нагляду вже можуть завітати з плановими перевірками. Але таке скасування мораторію не поширюється на документальні та фактичні перевірки податківцями.

Також були розроблені антикризові програми підтримки людей та бізнесу на час карантинних обмежень. Наприклад, все той же Закон № 1071-IX передбачає виплати для бізнесу у розмірі 8 тис. грн. одноразової допомоги, продовження ліцензій на 3 місяці суб’єктам господарювання на продаж алкоголю, та продовження дії документів дозвільного характеру на період карантину. А прийнятий президентський Закон № 1072-ІХ передбачає низку податкових стимулів для громадян, малого й середнього бізнесу на період карантину. Таким чином, депутати вирішили списати податковий борг платникам податків, якщо сукупний розмір боргу платника за всіма податками та зборами не перевищує 3060 грн.

Треба відзначити ініціативу Президента щодо звільнення платників єдиного податку І групи від сплати даного податку за грудень 2020 р. та січень-травень 2021 р. Звертаю увагу, що до 29.12.2021, Законом № 1072-ІХ відстрочено погашення податкового боргу платників податків-фізичних осіб, зокрема самозайнятих осіб, що в загальній сумі не перевищує 6800 грн.

Торкнуться зміни у 2021 році й мінімальної зарплати. З 5 тис. грн. до 6 тис. грн. «мінімалка» зросте вже з 1 січня. Разом з тим, Уряд переніс підвищення мінімальної зарплати до 6500 грн з липня на грудень 2021 року, з метою знизити бюджетні видатки.

Підсумовуючи, треба сказати таке. Попри пандемію і карантин життя не стоїть на місці. Однозначно, якщо порівнювати сферу юридичних послуг, роботу адвокатів та юристів, – вона стала інакшою, ніж ще рік тому. В «Інколанс» ми завжди виважено аналізуємо ринок юридичних послуг. Це дозволяє розставити пріоритетні напрями діяльності та залишатись у числі найкращих практиків.

«Коронакриза» – не вирок, а можливість поглянути на проблемні речі, у т. ч. в юриспруденції, під різними кутами. Це урок для всього суспільства.