укр рус eng
 

Онлайн-журнал

Віктор ШЕВЧЕНКО: «Вітчизняному бізнесу до криз не звикати»

Розмірковуючи про вітчизняну економіку та товарообіг, ми звернулися до спостережень гравців логістичного ринку. Вони є дуже показовими у цих питаннях, адже логістичні компанії обслуговують практично всі галузі та бачать тенденції зсередини.

Про наслідки світової пандемії, вплив на бізнес, підсумки року та прогнози ми поспілкувались із співвласником та генеральним директором групи логістичних компаній ZAMMLER Віктором ШЕВЧЕНКОМ.

–        Пане Вікторе, що відбулося у році, який минає у галузі логістики взагалі та у Вашій компанії?

–                 Якщо говорити глобально, то сфера торгівлі товарами «просіла» на 15-20%, а в деяких сегментах – і на 30%. Показники знизились, в основному, у тих компаній, які до карантину не розвивали онлайн-продажі.

А ось компанії, які вже були представлені в Інтернет-торгівлі, втратили набагато менше. На логістику криза вплинула не так суттєво. Складський бізнес, наприклад, не тільки залишився на колишньому рівні, а й навіть виріс. Це пов'язано з тим, що багато компаній почали формувати товарні запаси на 3-5 місяців вперед на випадок чергового локдауну. Тож попит на складські приміщення відчутно збільшився.

Враховуючи нинішню ситуацію, серед процесів, які точно зазнають змін, звичайно, помітна автоматизація та міграція в онлайн. Пандемія підштовхнула бізнес до активного розвитку IT-продуктів та впровадженню цифрових рішень.

–        Як стрімкий розвиток e-commerce сприйняла ваша компанія? Адже Ви, у тому числі надаєте й послугу фулфілменту – комплексної логістики для інтернет-магазинів.

–                   Перехід у e-commerce і діджиталізація – це основний тренд, мабуть,  останні 5-ти років у світі. З кожним роком приріст електронної комерції складає бл. 30%. Це високий показник. Ми чудово розуміли, що за електронною комерцією майбутнє, тому у нас і до пандемії були налагоджені усі процеси, щоб надавати клієнтам цього сегменту якісний сервіс. Карантин, звісно, додав обертів і для багатьох бізнесів пришвидшив перехід в онлайн.

Однак, в Україні ринок електронної комерції, а, отже, і послуга фулфілмент як комплексна логістика для інтернет-магазинів, у класичному розумінні (коли беремо під контроль зберігання товарів, управління запасами, виконання замовлень для кінцевих покупців) розвивається доволі повільно. Причина в тому, що у нас в країні є кілька великих Інтернет-магазинів, і безліч дрібних, які намагаються «відщипнути» своє місце на ринку. Середніх за розміром компаній, які традиційно є головними споживачами послуги фулфілмент, дуже мало.

Скажу, що окрім України, ми активно працюємо з сегментом e-commerce в Казахстані, де  навесні цього року відкрили представництво ZAMMLER. Там наш ключовий клієнт – найбільший гравець місцевого ринку електронної комерції, який, як і ми, відкритий новим технологіям, оперативно ухвалює рішення та націлений якісно реалізовувати масштабні проєкти. Казахський ринок e-commerce дуже стрімко розвивається і має великі перспективи.

–        Тобто, представництво в Казахстані Ви відкрили якраз під час весняного локдауну? Чому саме цей ринок і чому в цей період? –

–        У Казахстан нас запрошував ще в 2015-2016 рр. один з великих дистриб’юторів води і напоїв. Тоді ми про співпрацю не домовились, але продовжили спостерігати за місцевим ринком. У 2019 р. нам надійшла пропозиція від іншої компанії. Цього разу ми все-таки зважилися на спільний проєкт. Команда відлетіла в Казахстан десь під кінець лютого 2020 і вже в березні, тобто фактично за два місяці, ми відкрили повноцінний офіс зі складами. Карантин такому швидкому старту нам не завадив, адже до його початку наші співробітники вже працювали на новому місці. Тим більше, що ми зібрали команду кращих українських  фахівців, які змогли професійно реалізувати завдання, які висунув перед нами замовник. Цей проєкт розрахований мінімум на 3 роки, і ми готові активно в нього інвестувати. Зараз розвиваємо автопарк і навіть думаємо про власний склад. Взагалі, в Казахстані зовсім інший інвестиційний клімат. Він, як не прикро це визнавати, набагато м’якший і комфортніший, ніж в Україні.

Разом з тим, досвід і навички українських логістів сьогодні високо цінують у різних країнах світу, адже, наприклад, логістика у Казахстані знаходиться нині на шляху розвитку, який ми пройшли ще в 2004-2005 рр.

Отже, якщо за кордоном, зокрема у Казахстані ви, так би мовити, молода компанія, то на українському ринку працюєте вже понад 13 років. Яку позицію на вітчизняному ринку логістики займаєте зараз?

Я не дуже полюбляю присвоювати титули та заявляти про нашу першість лише заради звання. Наша мета – якісно робити свою справу, що ми протягом 13 років і робимо. Це – найголовніше. Кілька місяців тому, згідно рейтингу одного з галузевих журналів, ZAMMLER став першим серед українських 3PL-операторів за показниками виручки і потрапив у топ-10 разом зі світовими компаніями. Два роки тому ZAMMLER  визнали найбільшим логістичним оператором за обсягом складських площ в Україні, за даними консалтингової компанії у сфері нерухомості CBRE Ukraine. Нас все частіше називають лідерами української логістики серед 3PL-операторів, але найголовніше це те, що ми відчуваємо як зростаємо завдяки відгукам існуючих клієнтів, рекомендаціям та запитам від потенційних партнерів.

Чи вдалось ZAMMLER утримати позиції у пандемічний рік? Чи довелось на ходу міняти бізнес-процеси?

Для ZAMMLER переживати складні часи – не в новинку. Ще після кризи 2007-2008 рр. у нас з’явився певний стиль роботи. Його головний інструмент – оперативність прийняття рішень та перехід від довгострокового до короткострокового планування. Наприклад, якщо раніше ми писали бюджет на рік, то під час кризи почали його переглядати та коригувати кожного місяця. Плюс щомісячні зустрічі з управлінцями, які дають можливість швидко приймати рішення. Якщо конкуренти затверджують, приміром, придбання нової вантажівки 2-3 місяці, то ми вирішуємо це питання за 2-3 дні. У нас є таймінг і кожен менеджер знає, що має вкластися у чітко відведений час.

Також карантин підштовхнув нас додатково переглянути організацію роботи персоналу та процес комунікації з клієнтами. Багато в чому ми перейшли на онлайн-режим роботи і це навіть пришвидшило деякі процеси. А щоб підтримати компанії, яким зараз непросто, ми запустили соціальний проєкт з підтримки бізнесу – безкоштовні консультації з метою оптимізації логістики. Якщо компанія зареєстрована в Україні, здійснює експортно-імпортну діяльність та працює не менше трьох років, вона може звернутися до нас, наші експерти проведуть аудит логістичних процесів і безкоштовно дадуть свої рекомендації.

–        Хто Ваші клієнти?

–         Близько 80% нашого портфеля – транснаціональні корпорації (категорія «А»), 20% – середні і дрібні компанії (категорія «С»). Перевага роботи з великими клієнтами в тому, що вони забезпечують стабільний обіг протягом 1-3 років.

Але дохід, який приносить логістам великий бізнес, значно нижчий за маржу від співпраці з невеликими компаніями. У той же час, з клієнтами категорії «С» працювати складніше, бо витрати на їх супроводження вищі, а горизонт планування – максимум кілька місяців. Якщо говорити про портфель наших найбільших клієнтів – це переважно виробники тютюнової продукції, а також постачальники портативної електроніки, садової та побутової техніки.

–        Як компанія конкурує за клієнта завтрашнього?

–        Криза, пов’язана з пандемією, виникнення нових бар’єрів у роботі, змусила багатьох у логістичному бізнесі відходити від традиційних шляхів.  Ми також почали активно диверсифікувати ризики і розвивати напрямки, яким раніше не приділяли достатньої уваги. Наприклад, зараз ми активно розвиваємо послугу доставки вантажів з Китаю в Україну залізницею. Серед наших пріоритетів у роботі також оперативність, якої ми досягаємо в тому числі і через перехід в онлайн-формат та перехід на електронний документообіг. І, звісно, постійна комунікація з клієнтом, гнучкість та лояльність у співпраці.

–        Якими будуть Ваші прогнози на рік прийдешній? Як плануєте розвивати бізнес?

–        Через нестабільну ситуацію у країні та світі багато компаній скасували тендери, які зазвичай проводяться у серпні і вересні, перенесли їх на початок 2021 р. Це говорить про те, що бізнес зайняв вичікувальну позицію.

Що ж до планів 2021 року, то ми плануємо розширити автопарк власних вантажівок в Україні і в Польщі, де ми також маємо власне представництво. Це задача, яку ми виконаємо у будь-якому випадку, і на яку не вплинуть ні карантин, ні будь-які інші негативні фактори

Зараз ми бачимо підвищення попиту на складські приміщення класу В і С у зв’язку з тим, що їх оренда коштує нижче, ніж складів класу А. Оскільки більшість складських комплексів ZAMMLER саме категорії А, то ми думаємо про збільшення складських площ за рахунок об’єктів В і С класу.

Також ми очікуємо, що вартість оренди складських площ у 2021 р. може зростати. За нашими оцінками, ставки можуть підвищитись до 10 відсотків. Серед головних чинників – девальвація гривні до долара. Але якщо зросте ціна складів, то впаде й попит. Це призведе до вивільнення площ десь у другому півріччі 2021 р. і вартість оренди знову піде вниз.

У будь-якому разі, поки щось планувати і прогнозувати достатньо складно. Ніхто на 100% не знає, якою буде ситуація через тиждень, не говорячи вже про прогноз на кілька років. Та попри все, ми стрімко йдемо вперед і на цьому шляху нам допомагає ефективна команда і те, що ми тримаємо руку на пульсі, а, значить, готові оперативно реагувати.

– 2021-й Ви розпочинаєте у ще одній важливій ролі - нещодавно Вас обрано головою Комітету з підтримки експорту та інвестицій при Київській торгово-промисловій палаті. Які завдання перед Вами стоять на посаді голови? 

В України надзвичайно багатий експортний потенціал, аналогічно як і можливості для залучення інвестицій. В той же час дуже багато проблем та стримуючих факторів. У мене, як у бізнесмена-практика, завжди була позиція, що  не потрібно мені, власнику бізнесу, підтримки держави, тільки б не заважали. Але мушу визнати, що для розвитку бізнесу, для створення інвестиційно привабливої країни, бізнес і держава не можуть йти порізно – нам потрібна, якщо не взаємопідтримка, то спільний вектор і розуміння. Я дуже сподіваюсь, що силами Комітету, завдяки потужному досвіду та рушійній силі Київської торгово-промислової палати ми зможемо цей спільний вектор вибудовувати, об’єднуючи зусилля бізнесу, держави, експертного середовища.  

Питання підтримки бізнесу в цілому та експортно орієнтованих підприємств зараз, як ніколи, актуальне. Весь світ переживає непростий час. Мабуть, немає бізнесу, який не зачепила світова пандемія. І саме коронакриза сформувала новий тренд, я б сказав , навіть вимушений тренд в новій реальності – це колаборація. Колаборація бізнесів, бізнесу та держави, експертного середовища. Ті, хто здатен до колаборації, до спільних дій, до руху в одному напрямку, до взаємопідтримки набагато легше переживають цей непростий період. Якщо ми раніше могли нехтувати такою колаборацією, а взаємини бізнесу та держави завжди були непростими, то зараз не маємо права продовжувати у тому ж дусі.  

Зі своєї сторони намагатимусь зробити все від мене залежне, щоб Комітет став тим майданчиком, за допомогою якого бізнес зможе відстоювати свої інтереси, знаходити партнерів на іноземних ринках, розширювати свої експортні можливості.

Що б Ви побажали у прийдешньому Новому році членам Київської торгово-промислової палати і  бізнесменам в цілому?

–        2020 рік був непростим не лише для української, але і світової економіки. Проте вітчизняному бізнесу до криз не звикати. Саме тому серед основних конкурентних переваг українських компаній є адаптивність, гнучкість, здатність оперативно реагувати на зміни та швидко приймати рішення, у тому числі і нестандартні. Бажаю ці вміння  зберегти у новому році. Впевнений, вони нам точно знадобляться. А ще – кожному знайти свій шлях розвитку. І звісно – здоров’я!

Читайте також:ІРИНА ЗЕЛЕНІНА - Жінки-підприємниці столиціРаїса МИХАЙЛОВА - Жінки-підприємниці столиціСВІТЛАНА НАЩОКІНА - Жінки-підприємниці столиціЄВГЕНІЯ МОСТОВЕНКО - Жінки-підприємниці столиціСПЕЦПРОЄКТ: Жінки - підприємниці столиці. Історії успіху, історії закоханості у справуОлександр РОМАНІШИН: «Експортно-кредитне агентство допоможе диверсифікувати ринки»Законодавчі новації для бізнесу. Підсумки 2020 і перспективи 2021Все, що ми хотіли запитати про продукцію ХаляльПроекти, які ми впроваджуємо сьогодні, завтра стануть частиною нашої біографіїЯк не вигорати, реалізовувати себе і насолоджуватися життям?

Календар подій

Вересень 2021
ПнВтСрЧтПтСбНд
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

вул. Б. Хмельницького, 55,
Київ, 01054, Україна
info@kcci.org.ua
Київська торгово-промислова палата.
© 2014 Всі права застережені.Розробка сайта - Exipilis