укр eng

Онлайн-журнал

Страховий захист бізнесу

Юрій ГРИШАН, директор Oakeshott British Insurance Agency

Наведу короткий аналіз виконання експортної стратегії України в 2018 році, яка була затверджена в 2017 році, за офіційними даними Державної служби статистики (Держстат). Декларована мета цієї стратегії: перехід до експорту наукомісткої інноваційної продукції для постійного розвитку та успішного виходу на світові ринки. Своєрідним основним KPI відповідно до цієї мети в цьому документі є показник, який називається: частка експорту товарів з використанням технологій виробництва високого і середнього рівня в загальному рівні експортних товарів у процентах.

У 2016 р. ця частка становила 17,3%. Згідно цієї стратегії щорічно приріст експорту цих товарів повинен був збільшуватися на 2%, тобто за результатами 2018 р. він мав би скласти 21,3%. Експорт товарів цих груп: хімічна промисловість, полімерні матеріали, машини, механізми, засоби наземного транспорту, літальні апарати, прилади і т. ін. склав 17% за підсумками 2018 року замість 21,3%. Таким чином за два роки виконання експортної стратегії ми маємо падіння на 0,3% частки експорту товарів з використанням технологій виробництва високого і середнього рівня у загальному рівні експортних товарів.

Що ж з торговим балансом: у 2018 р. експорт товарів склав трохи більше 47 млрд. дол. США, експорт послуг майже 12 млрд дол. США, імпорт –

57 млрд дол. США, імпорт послуг – майже 6 млрд дол. США. Стосовно сальдо торгового балансу і по товарах і по послугах – воно негативне, і становило 3 млрд 752 млн дол. США. Негативне сальдо балансу покривається або продажем активів держави, або кредитами, які також надає МВФ. Щоб закрити цю «дірку» треба отримати кредитів більш, ніж на 3 млрд дол. США.

І найголовніше: ми маємо постійне збільшення негативного сальдо торгового балансу країни.

Порівняємо структуру експорту з 2008 р. Що сталося з часткою експорту товарів з використанням технологій виробництва високого і середнього рівня в загальному рівні експортних товарів за десять років? Падіння по цих групах товарів сталося по хімічній і пов'язаних з нею галузям промисловості, яке в 2008 році становило 7,5% експорту, а за підсумками 2018 року становить 4% всього експорту. І по 17 статті: транспортні засоби, літальні апарати і плаваючі засоби – ця частка складала 6,5%, а в 2018 році тільки 1,4% .

Усього за цими статтями падіння за цим показником склало 8,5% за 10 років, що зробило країну менш конкурентоспроможною на світових ринках.

Якщо говорити про плани заходів відповідно до цієї стратегії, то однією з 3-х ключових, є мета – розвиток послуг з підтримки бізнесу і торгівлі, здатних підвищити конкурентоспроможність підприємств, зокрема малих і середніх. Відповідно до цієї мети одним з ключових завдань є поліпшення координації та взаємодії мережі інститутів, які надають експортерам послуги підтримки бізнесу і торгівлі і в рамках якого п. 12 передбачає створення системи фінансової підтримки експорту, зокрема створення Експортно-кредитного агентства (ЕКА) . Створення агентства два роки, з моменту прийняття Закону, з різних причин відкладалося, що звичайно ж додало свою частку в погіршення показників експорту країни і призвело до зриву виконання експортної стратегії. У кінці 2018 р., на жаль, воно було створено формально.

Так, згідно із Законом «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування і здешевлення кредитування експорту», незалежна конкурсна комісія спочатку вибирає 5 членів наглядової ради, а потім вони обирають правління. На жаль, лідер ЛСОУ, як об'єднання страховиків, Олександр Філонюк не отримав запрошення увійти до конкурсної комісії. Хоча Закон в п.3 статті 5 згадує об'єднання і промисловців і страховиків. Адже ЕКА це все-таки національний страховик. Між тим судячи з виступу в.о. глави ЕКА одна з організацій не дала свого представника, що робить неправоспроможною конкурсну комісію.

Як бачимо, цілий ряд завдань, які представляють організаційний компонент Експортної стратегії гальмується, з тих чи інших причин зриваються, що не дає можливості сподіватися на прорив у підтримці експорту з боку держави в 2019 році.

Але експортери повинні розуміти, що не слід при цьому виключати можливості сучасного світового страхування і перестрахування. Оскільки експортери в будь-якій країні, де функціонує експортно-кредитне агентство в будь-якому вигляді: приватне, як Coface у Франції, або державне, як в ряді країн Європи, перш за все при експорті продукції користуються цілим рядом продуктів страхування, які купують у міжнародних страхових компаній, якщо вони хочуть мати надійний захист від будь-яких ризиків. Перш за все, експортери страхують вантажі. Якщо страхують вантажі імпортери, то вони найчастіше експортерів на цінах просто «взувають». Адже їх ціни перевірити фактично неможливо.

Крім того імпортери, задля скорочення своїх витрат можуть страхувати на досить вузьких умовах, і експортери можуть це не розпізнати.

Наприклад, судно потрапило у шторм – товар пошкоджений, а з'ясовується, що він застрахований тільки від повної загибелі. Оскільки повної загибелі не відбулося, страховики кажуть, що ми не платимо – частина вантажу тільки підмокла.

Крім того е особливості, які необхідно усвідомлювати експортерам при страхуванні вантажу. Врегулювання збитки при такому страхуванні, за англійською прийнятою в усьому світі практикою, досить складне завдання, з яким поодинці не впоратися. Велика кількість документів, які потрібні для відшкодування збитку в разі настання страхової події, найкраще збирати і обробляти через брокера Lloyd's of London, тобто коли ми супроводжуємо клієнта від узгодження умов страхування, котирування на міжнародному ринку і до повної виплати відшкодування.

Переходимо до того, чому ж все таки Lloyd's. Перше – це гарантії, які приймаються у всьому світі. Збитки регулюються агентствами навіть у найменшому порту або навіть посеред пустелі. Так, наприклад, Oakeshott Insurance, як брокер, врегулював збитки, пов'язані з пожежами залізничних вагонів серед пустель в Туркменістані та Ірані. Представники з'їздили, все зафіксували, і безумовно все було сплачено.

Крім того, імпортери звикли використовувати спеціалізовані види страхових договорів: так звані застереження. Є цілий список цих застережень по металу, по вугіллю, по машинам, устаткуванню, худобі і т. ін. Якщо експортер не застрахував на спеціалізованих умовах, тобто поскупився, тоді імпортер це зробить, але зробить дорожче: навіщо йому переживати, що страхова компанія дасть високий тариф і добре заробить. Тому краще замовити українському експортеру цю послугу у брокера. Це буде дешевше. Ми проведемо тендер за умовами серед спеціалізованих міжнародних компаній і підберемо оптимальний варіант.

Крім того, існують додаткові види страхування, які важливо знати тим, хто виходить на зовнішні ринки. Вони необхідні, якщо експортер придбав основне покриття. Наприклад:

– експорт вугілля і відповідальність перед третіми особами (вугілля не тієї специфікації, або вибухне, або не дасть достатньої тепла)

– обладнання і відповідальність товаровиробника / Product Liability (це страхування відповідальності у зв’язку з тим, що ваш продукт може завдати шкоди майну, здоров’ю і т. ін. третій стороні)

– політичні ризики (напр., неконвертованість валюти країни покупця, реквізиція / конфіскація вантажу в проміжному порту)

– Експортні кредити: а якщо покупець/експортер не заплатить? У кожній країні у імпортерів є спеціалізована організація зі страхування цих ризиків -складні проекти, які важливо ввести в термін: а якщо вантаж не поставлений вчасно на будівництво? Можна застрахувати ризик втрати доходу / прибутку в зв’язку із затримкою введення в експлуатацію.

Тому експортерам треба розуміти, що навіть коли запрацює ЕКА, подібно до всіх розвинених країнах, це не виключає, а вимагає використання можливостей міжнародних продуктів і брокерів для покриття ризиків.