Відлякувач птахів, який зберігає врожай

Українські підприємці Андрій та Наталія Кужелеві з 2013 року займаються розробкою та виробництвом біоакустичних відлякувачів птахів. Цей підхід – це не просто техніка, а результат багаторічних досліджень, практики, спостережень за поведінкою птахів і сотень випробувань у реальних господарствах.

Для кожного виду були підібрані окремі звукові сигнали – для дроздів, шпаків, ворон, бакланів, щурок та інших. Мета – викликати у птахів природну реакцію тривоги, страху та бажання негайно покинути територію. Це стало можливим завдяки глибокому вивченню «мови птахів» – криків небезпеки, сигналів паніки та звуків хижаків. Такий науково-практичний підхід дозволив Андрію Кужелеву розробити й запатентувати два пристрої в Україні: № 88786 – «Електронний імітатор звуків» та № 62855 – «Пристрій для відтворення звуків природи».

Сьогодні пристрої, створені за їхньою розробкою, захищають сільськогосподарські угіддя та об’єкти не лише в Україні, а й у Польщі, Чехії, Молдові, Фінляндії та на Кіпрі. Унікальність цих відлякувачів полягає в тому, що вони успішно конкурують із провідними світовими аналогами, при цьому залишаючись доступними для фермерів і господарств різного масштабу. І найголовніше – вони справді працюють. Про це свідчать тисячі пристроїв на полях і фермах та десятки реальних відгуків із конкретними цифрами збереженого врожаю.

Реалізація відбувається через сайт Voronam.net 

ЗБИТКИ ВІД ПТАХІВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ: ФАКТИ ТА ЦИФРИ

 Птахи щороку завдають аграріям України суттєвих збитків. Особливо потерпають високорентабельні культури: черешня, виноград, баштанні, зернові, плодові насадження, ягоди та пасіки.

Ось економічні розрахунки за даними сільськогосподарських асоціацій та відгуками аграріїв:

• Черешня: до 40-70% незахищеного врожаю знищується шпаками та дроздами. Середня врожайність черешні – 10 тон / гектар. Середня гуртова ціна на черешню у 2025 року – 000 грн. /тонну (3.600 $ / тонну при курсі 41,70). Втрати на 1 га – від 30 000 до 70.000 грн. (це від 1.500 $ до 2.500 $ на га). В Україні площі садів черешні займають біля 7 000 тисяч га. Таким чином, втрати в масштабах країни становлять не менш, як 10 мільйонів доларів США щороку.
• Виноград: до 30-50% незахищеного врожаю з’їдають і розкльовують шпаки, дрозди та ворони. Особливо важливо зберігати столовий виноград. Середня врожайність винограду – 15 тон / гектар. Середня гуртова ціна на столовий виноград у 2025 року – 50 000 грн. / тонну (1.200 $ / тонну при курсі 41,70). Втрати на 1 га – від 15 000 до 25 000 грн. (це від 360 $ до 600 $ на га). В Україні площі винограду займають біля 26 000 тисяч га. Таким чином, втрати в масштабах країни становлять не менш, як 10 мільйонів доларів США щороку.
• Баштанні (кавун, диня): особливо вразливі до ворон і граків. Втрати сягають 30-50%. Також ворони розкльовують крапельну стрічку в пошуках води. Середня врожайність кавунів та динь – 8 тон / гектар. Середня гуртова ціна кавунів та динь у 2025 року — 30 000 грн. /тонну (720 $ / тонну при курсі 41,70). Втрати на 1 га – від 9 000 до 15 000 грн. (це від 220 $ до 360 $ на га). В Україні площі баштанних займають біля 30 000 тисяч га. Таким чином, втрати в масштабах країни становлять не менш, як 7 мільйонів доларів США щороку.
• Злакові культури (кукурудза, пшениця, ячмінь, овес, просо, соя, гречка). Втрати сягають 2-8%. Граки, ворони, шпаки, голуби та горобці масово викльовують незахищені поля у фазі молочної та воскової стиглості зерна. Втрати можуть зростати до 15-50%, особливо якщо посіви розташовані біля лісів, лісосмуг, водойм або місць гніздування.
• Олійні культури (соняшник, ріпак, соя, коноплі, льон олійний, гірчиця). Втрати цих культур сягають 1-6%. Соняшник є найбільш вразливим серед олійних культур, особливо у момент дозрівання. Звичайні втрати соняшника становлять 2–10%, іноді до 15%.

Зібраний врожай зернових та олійних культур у 2024 в Україні склав 67 мільйонів тон. Відповідно середні втрати при 5% становлять 3,5 мільйонів тон.

Вартість цього по середніх внутрішніх цінах становить $ 13,3 мільярдів. Відповідно сума 5% втрат становить близько $ 700 мільйонів.

• Бджільництво: щурки (бджолоїдки) – один птах знищує від 200 до 250 бджіл за добу, особливо в липні-серпні, в сезон годування пташенят. Прямі втрати бджіл становлять 5-30% льотної бджоли на день в зоні активності колонії бджолоїдок. Також до 50% і більше знижується продуктивність пасік у порівнянні з пасіками без бджолоїдок. За оцінками експертів та пасічницьких об’єднань реальна кількість бджолосімей в Україні становить від 3 до 4,5 мільйонів одиниць. Приблизно 1,4-2 млн бджолосімей потенційно знаходяться в зоні ризику ураження бджолоїдками. Це займає 32-35% території України. Україна виробляє за рік приблизно 55 тисяч тон меду, що загалом складає $ 340 мільйонів. Зменшення збитків на 5% принесе економію в $ 17 мільйонів.

• Рибництво: баклани, чаплі та чайки щодня споживають від 2 до 4 кг риби (кожна пташина особина).

ЗБИТКИ НА АЕРОДРОМАХ

Птахи є причиною до 75% усіх інцидентів під час зльоту та посадки. За оцінками IATA (International Air Transport Association), прямі збитки від зіткнень з птахами для аеропортів становлять до 2 млн доларів США на рік (приблизно 80 млн грн). В Україні проблема актуальна довкола аеродромних територій, особливо якщо поруч є поля та сміттєзвалища.

ЗБИТКИ В МІСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Голуби, горобці та граки забруднюють фасади, дахи, пам’ятники, вентиляційні системи, кондиціонери, балкони. Послід містить кислоти, які спричиняють корозію бетону та металу. Очищення та ремонт – від 200 до 1000 грн/м². Регулярні витрати на прибирання й відновлення – десятки тисяч гривень на рік для ТРЦ, адміністративних будівель і багатоповерхівок.

ОГЛЯД ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ВІД ПТАХІВ

• Звукові (акустичні) відлякувачі: імітують крики хижаків і сигнали тривоги птахів. Ефективні проти більшості видів. Покривають від 0,5 до 20 га залежно від моделі.

• Візуальні відлякувачі: повітряні змії у вигляді хижих птахів, макети хижаків, блискучі елементи – підсилюють ефект страху.

• Ультразвук: добре працює у приміщеннях. Недоліки: дуже мала зона дії, може дратувати чутливих людей.

• Сітки: надійний метод для захисту кущів та окремих дерев. Недоліки: складно та дорого застосовувати на великих площах.

• Гелі-відлякувачі: коштовний точковий метод, використовується локально.

• Антиприсадні шипи: перешкоджають приземленню птахів на карнизи, фасади, вивіски, не завдаючи шкоди. Недолік – не відлякують птахів, не діють на дрібні види, підходять лише для точкового захисту.

• Негуманні методи: відстріл і отрута. Заборонені в багатьох країнах, дають короткий ефект, порушують екосистему й знищують корисні види птахів.

ВІДГУКИ НАШИХ КЛІЄНТІВ 

(Більше на нашому YouTube-каналі)

• Кавуни, 50 га (Одеська обл.): втрати від ворон до 50%. Після встановлення відлякувачів – лише 3-4%. Очікувана врожайність – до 70 т/га.
• Кавуни й дині, 3 га: втрати від ворон – до 30%. Після встановлення – ворони зникли.
• Черешня, 9 га (Кам’янсько-Дніпровський р-н): до 40% втрат. Після встановлення – врожай збережено.
• Розсадник саджанців, 0,5 га: втрати – 1,5 т (≈50%). Після застосування – майже нульові втрати.
• Черешня, 36 га (Черкаська обл.): шпаки знищували до 100% ранньої черешні. Після встановлення приладів – шпаки зникли. Економія на 1 га – 300-400 тис. грн (дані 2015 року).
• Персиковий сад, 4 га: ворони псували крапельну стрічку. Після встановлення – втрат немає.
• Рибне господарство, 250 га (Черкаська обл.): втрати від бакланів – 200–500 кг риби щодня. За гуртовими цінами на малька і товарну рибу це відповідає втратам від 40 000 до 100 000 грн на день. Після встановлення приладів баклани покинули територію.

ВИСНОВОК 

Щороку птахи завдають сільському господарству, промисловості та міській інфраструктурі збитків на мільйони гривень. Практика показує: правильно підібраний відлякувач – це найефективніший, екологічний та економічно виправданий спосіб боротьби з пернатими шкідниками.

Фізична особа-підприємець – Кужелев А.В., Львів, Україна

???? Сайт з детальною інформацією: https://voronam.net

Читайте також:Індекси споживчих цін у м. Києві у вересні 2025 рокуКруглий стіл: «Ведення бізнесу жінками під час війни»Бізнес-коло поповнюється: як відбулося засідання Президії Київської ТПНовий порядок надання послуг із засвідчення документів ЗЕДBusiness Woman Club та Київська торгово-промислова палата підписали Меморандум про співпрацюДо уваги керівників і власників бізнесу підприємств і організацій, членів Київської торгово-промислової палати, м. Києва і УкраїниСердечно вітаємо Вас із Днем машинобудівника!SUNSAY NRGМашинобудування та смарт-промисловість - засідання фокус-групиОсвітня програма «Інвестпроєкти та фінансові ресурси. Практичні кейси»