укр рус eng
 

Новини Київської ТПП

Бізнес вимагає від держави рішучих дій стосовно підтримки експорту України

Допомога у налагодженні зв'язків з торговельними представниками, пошук партнерів на цільових ринках, аналітика щодо можливих ринків збуту, інформування, навчання та організація В2В зустрічей - цієї підтримки не вистачає українським експортерам.

Такі результати опитування підприємців презентували 17 червня на засіданні Комітету підтримки експорту та інвестицій Київської торгово-промислової палати. 

"Зараз триває важливий етап перегляду та формування Експортної стратегії України на наступні 5 років. Зі сторони Комітету підтримки експорту КТПП ми будемо надавати свої пропозиції та рекомендації щодо необхідних складових Експортної стратегії, але для того, щоб ці пропозиції були максимально дієвими, ми вирішили дізнатись безпосередньо у підприємців - що не влаштовує, що потребує змін, які інструменти їм потрібні для розвитку експортної діяльності”, - розповів голова Комітету підтримки експорту та інвестицій КТПП Віктор Шевченко. 

В опитуванні взяли участь 124 підприємства, які експортують свою продукцію у країни ЄС, Азії, Африки і США. Це представники будівельної галузі, сільського господарства, харчової, легкої і хімічної промисловості, машинобудування та ін. 

Серед ключових проблем, з якими зіштовхуються при експорті, підприємці зазначили: 

  • бюрократизований процес отримання дозвільних документів;
  • складність процедур митного оформлення та одержання ліцензій, дозвільних документів; 
  • складність дотримання всіх вимог, необхідних для імпорту в країнах-імпортерах;
  • відсутність достатнього для роботи із експортом знання іноземної мови;
  • відсутність інформації про установи та організації, що сприяють експорту;
  • високі ставки мита в країнах-імпортерах. 

Також серед озвучених проблем - наявність корупційної складової на митниці, несприятливе валютне регулювання, неповернення ПДВ та ін. 

Ознайомитись із повною версією опитування можна за посиланням https://cutt.ly/pnX6dqN 

Окрім цього, під час засідання учасники підняли питання економічної “блокади” частини українських товарів Республікою Білорусь у зв’язку з нещодавнім рішенням білоруської сторони щодо індивідуального ліцензування на імпорт низки українських товарів. 

Цю ситуацію прокоментував заступник міністра МЗС України Дмитро Сенік:

"Будь-яка українська компанія, яка постраждає від обмежень з боку Республіки Білорусь, може одразу звертатись до Ради експортерів та інвесторів при МЗС.  І ми разом з нашими колегами з Міністерства економіки будемо шукати способи і докладемо всіх зусиль для того, щоб знайти такій компанії альтернативний ринок збуту."

Також  Дмитро Сенік зазначив, що наразі МЗС та Рада експортерів та інвесторів при МЗС (РЕІ) прагне стати “вікном” для українських експортерів при виході на міжнародні ринки. Наразі при РЕІ проводяться щотижневі вебінари для експортерів із послами у різних країнах, ведеться активна робота для активізації співпраці із країнами Африки, заплановане навчання дипломатів у економічному напрямку. 

Президент Київської торгово-промислової палати  Микола Засульський зазначив, що ефективна реалізація Експортної стратегії потребує належної координації.

У нас, на жаль, немає поки єдиного “вікна”, куди б могли звернутися наші підприємці. А це сьогодні дуже важливо. Наведу приклад Ізраїлю. Там функціонує державний Інститут експорту, який координує усі процеси, дотичні до експортної діяльності. І в разі виникнення проблем, саме цей Інститут реагує на ситуацію, виступає з ініціативою, щоб зняти всі перепони для ізраїльських експортерів”.

Олександр Романішин - заступник Міністра економіки, торгівлі та сільського господарства України (2020-2021 зазначив, що український експорт посідає 1 місце стосовно органічної продукції в Європі та експорту сировини. Однак Україна має змінити орієнтир на експорт продукції з сировини на глибоку переробку з високими технологічним компонентами. Олександр Романішин підкреслив, що до України зараз йде висока увага, адже Азіатський регіон направляє свої виробничі потужності на країни Східної Європи, фактично відбувається релокація. За його словами, Україна - одна з 4 країн, яка конкурує за цю релокацію (разом з Польщею, Прибалтикою і Румунією). “Коли ми розповідаємо про наші робочі інструменти - індустріальні парки, закон про приватно-державне партнерство, закон про “інвест-няню” та інші, то Україна для розміщення виробничих потужностей стає більш цікавою. Але з боку наших платформ з підтримки експорту я бачу недокомунікацію на зовнішні ринки”.

Презентація спікера

“Міністерство економіки досі не оприлюднило дані виконання передостаннього року експортної стратегії України. Однак спираючись на ДЕРЖСТАТ можна підрахувати, що основний показник ефективності виконання стратегії - експорт товарів високого або середнього рівня технологій замість передбаченого стратегією щорічного зростання на 10% з базового 2016 року, коли він становив 17,3%, знизився до 14,9% в 2020 році”, - зазначив під час виступу директор Oakeshott British Insurance Agency Юрій Гришан. 

Одним з основних складових експортних операцій є страхування ризиків пов'язаних з цим процесом. Тільки з початку цього року створене державою Експортно-кредитне агентство показало позитивну динаміку розвитку, почалися закупівлі реальних послуг, зроблені перші угоди, пов'язані з підтримкою експорту. Проте страхування таких великих ризиків, як експортні, неможливо без участі міжнародних партнерів-великих перестрахувальних організацій таких як Лондонський Ллойд. Який є гарантією, що в усьому світі куди б не поставлявся товар, будь то великий мегаполіс або пустеля, в разі настання страхової події збиток буде відшкодований згідно з укладеним договором.

Олена Дяченко, членкиня Правління Експортно-кредитного агентства, запевнила, що дуже важливо мати на всіх етапах виробництва та просування продукції допомогу не тільки з питань маркетингу, пошуку покупців, але і з фінансових питань, які можна легко вирішувати за інструментами банків чи держави. Одним із механізмів підтримки держави є Експортно-Кредитне агентство, яке має за мету стимулювання масштабної експансії товарів українського походження.  

З презентацією Експортно-Кредитного агентства можна ознайомитись тут.

Під час засідання окремим блоком були розглянуті фінансові інструменти, які вже доступні українським експортерам. Зокрема про можливості та особливості кредитування при експорті розповіли представники АТ “Укргазбанк”, АТ «Укрексімбанк», Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та ін. 

Тетяна Корнієнко, директор Департаменту малого та середнього бізнесу АТ «Укргазбанк» вказала, що банк має широкий спектр фінансових програм від мікрозаймів до повноцінного кредитування інвестиційний, масштабних інноваційних проектів. Є програми розвитку для обігового капіталу, а також для модернізації виробництва з метою виходу на зарубіжні ринки вашої продукції.

Деталі у презентації.

Олексій Сироватка, керівник середнього та роздрібного бізнесу Київської філії АТ «Укрексімбанк», повідомив, що банк має розгалужену мережу кореспондентських відносин більше ніж зі 100 провідними банками світу і може забезпечити свої послуги експортерів у майже всіх країнах світу.

Подробиці у презентації

Сергій Кравець, представник Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (ДІФКУ), презентував можливості для експортерів, адже  метою ДІФКУ є здійснення фінансової підтримки суб’єктів господарювання різних форм власності в рамках державної інноваційної політики. У своїй діяльності ДІФКУ керується чинним законодавством України, у тому числі Законом України «Про інноваційну діяльність».  «З 2019 року ми вже профінансували інноваційні проекти на суму понад 95 млн гривень, додатково оголосили конкурсний відбір інвестиційних проектів», - розповів Сергій Кравець.

Презентація спікера

Члени Комітету підтримки експорту та інвестицій прийняли рішення зробити окреме засідання на тему фінансових інструментів підтримки експорту та провести навчальні семінари за участі українських банків та Експортно-Кредитного агентства.

За результатами опитування підприємців та обговорення під час засідання Комітету, буде направлене відповідне звернення до Міністерства економіки України. 

 

Презентація Enterprise Europe Network Європейська Мережа Підприємств COSME

Презентація Української Асоціації  Вторинних Металів (Уавтормет) Аналітичні матеріали  щодо українського ринку металобрухту (2019 р. – 5 місяців 2021 р.)

Читайте також:Що варто знати бізнесуФахівці поділились досвідом як вирішити проблему дебіторської заборгованості на підприємствіКорпоративна безпека бізнесу – це відповідальність керівників компаніїТоргово-промислова палата буде співпрацювати з американською компанією в сфері кібербезпекиБізнесу потрібні зрозумілі та стабільні правила гриКиївська торгово-промислова палата та Оукшотт британське страхове агентство запустили нову послугу онлайн продажів BritishinsuraceПідприємцям на заміткуТаїнство поліграфії для Комітету жінок-підприємницьНовини для бізнесуКиївська ТПП вітає науковців! Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України виповнюється 60- років з дня заснування

Календар подій

Серпень 2021
ПнВтСрЧтПтСбНд
1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

вул. Б. Хмельницького, 55,
Київ, 01054, Україна
info@kcci.org.ua
тел: +380 44 482-0301
факс: +380 44 482-3966
Київська торгово-промислова палата.
© 2014 Всі права застережені.Розробка сайта - Exipilis