Бізнес і війна: як українським компаніям відшкодувати збитки внаслідок бойових дій

Що підприємці можуть зробити вже зараз, щоб наблизити отримання компенсацій за втрати через вторгнення рф.

Що відшкодовуватимуть підприємцям

З початку російської агресії уряд працює над тим, аби розробити алгоритми компенсації постраждалим від війни, в тому числі підприємцям.

Так, 20 березня Кабінет Міністрів постановою №326 затвердив Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф (далі – Порядок), і окреслив у ньому напрями та критерії, за якими розроблятимуться методики встановлення цих збитків. Крім того, документом уряд визначив, які держоргани визначатимуть шкоду та затверджуватимуть зазначені методики.

Основний напрям, за яким будуть встановлюватися збитки приватних компаній, вказано у пункті 14 Порядку «економічні втрати підприємств». Згідно з ним, оцінюватимуться такі види втрат бізнесу:

• знищення чи пошкодження майна,
• упущена вигода від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності,
• втрати від неоплачених товарів робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.

Водночас, залежно від сфери діяльності підприємців, їх можуть стосуватися й інші напрями визначення шкоди, вказані у Порядку.

«Збитки аграріїв, які є власниками або землекористувачами земельних ділянок с/г призначення, будуть визначатися за пунктом 6 «втрати земельного фонду» та методикою Мінагрополітики. Якщо ми говоримо про забудовників, то завдана їм шкода у зв’язку з руйнуванням або пошкодженням об’єктів незавершеного житлового будівництва може визначатися за пунктом 5 «втрати житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства» та методикою Мінрегіону», – пояснює Мирослава Нечай, адвокат і старший юрист Totum LF.

Переліки показників, за якими оцінюватимуть втрати внаслідок війни, ще можуть доповнитись. А розробляти методики визначення збитків уповноважені на це відомства, згідно з обумовленими постановою №326 термінами, можуть до шести місяців.

Пошкоджене майно компанії: як зафіксувати та зібрати докази

Незважаючи на те, що нормативних актів з конкретними алгоритмами відшкодування підприємцям втрат поки не існує, юристи радять компаніям не чекати, а по можливості вже зараз фіксувати завдані їм через війну росії проти України збитки і збирати доказову базу.

Нерухомість. Збором доказів про пошкодження чи руйнування нерухомого майна, яке використовував підприємець для ведення бізнесу, юристи рекомендують займатися саме йому. Навіть якщо він не є безпосереднім власником нерухомості, а винаймає її.

«Рекомендуємо орендареві самостійно фіксувати факти пошкодження нерухомості, яку він орендує. Це буде необхідно для підтвердження факту втрати рухомого майна, яке знаходилося в знищеному орендованому приміщенні, доведенні упущеної вигоди, пов’язаної з неможливістю ведення бізнесу у зв’язку зі знищенням таких приміщень», – пояснює Мирослава Нечай.

Рухоме майно. У перелік на відшкодування бізнесу як втрачене, знищене чи пошкоджене може включатися будь-яке рухоме майно. Факт наявності та втрати такого майна потрібно буде довести, як і його вартість.

«Підприємствам рекомендовано вже зараз провести внутрішню ревізію наявних у них документів, які підтверджують факт придбання втрачених внаслідок війни товарів, устаткування, обладнання та нерухомого майна. Якщо такі документи теж втрачені, то по можливості розпочати процес їх відновлення», – радить Мирослава Нечай.

Три основні кроки підприємця у бік компенсації:

1) надати докази, що до війни компанії належало відповідне майно. Щодо нерухомості чи транспортних засобів – відповідна інформація міститься в реєстрах, щодо рухомого майна – надати відповідні договори купівлі-продажу, первинні документи, які підтверджують факт поставки майна, картки обліку основних засобів, дані балансової вартості щодо капітальних інвестицій тощо;

2) підтвердити факт руйнування чи пошкодження майна та причинно-наслідковий зв’язок, що ці збитки спричинені збройною агресією росії.

«Якщо говорити про збитки, спричинені, наприклад, пожежами, то наразі порядок обліку пожеж затверджений постановою КМУ від 26.12.2003 № 2030. Відповідно до цього порядку документом, який засвідчує факт пожежі, є акт, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС, представник власника об’єкта, де сталася пожежа, чи потерпілий», – наводить приклад Мирослава Нечай.

Вона припускає, що в подальшому може бути прийнятий окремий нормативно-правовий акт, і порядок фіксування факту пошкодження майна буде спрощено. Наразі ж експерт рекомендує отримати від ДСНС довідку про пожежу чи аварію, самостійно здійснити відео- та/або фотофіксацію спричинених нею наслідків, за можливості знайти свідків та задокументувати їхні свідчення, провести інвентаризацію майна.

За можливості та умови, що це безпечно, рекомендується викликати на місце представників райдержадміністрації, органів місцевого самоврядування, і складати з ними акт пошкоджень (руйнувань);

3) оцінити розмір завданих збитків. Методику обчислення збитків бізнесу уряд доручив розробити та затвердити профільним міністерствам (зокрема, Мінрегіону, Мінекономіки, Мінагрополітики) та Фонду держмайна за погодженням з Мінреінтеграції.

Безпосередньо встановлювати економічні втрати підприємств в подальшому будуть профільні відомства, органи виконавчої влади, облдержадміністрації та КМДА (на період воєнного стану – військові адміністрації).

«Розмір принаймні прямих збитків швидше за все залежатиме від балансової вартості втраченого майна, витрат на реконструкцію/ремонт пошкодженого майна і подібних показників», – припускає Мирослава Нечай.

Куди компаніям подавати докази та заяви на компенсацію

До розробки конкретних методик фіксувати збитки від війни підприємцям пропонується за тим же принципом, що і фізособам. Тому й передавати зібрані докази та подавати заяви на компенсацію компаніям радять тими ж каналами, що і громадянам.

Поліція. Власникам бізнесу варто передовсім звернутися із доказами руйнування чи пошкодження майна до правоохоронців. Підприємцям рекомендують подати до поліції заяву про злочин, щоб отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Застосунок «Дія». За допомогою послуги «Пошкоджене майно» можна повідомити про факти пошкодження чи знищення нерухомості внаслідок дій військових рф.

ЦНАП / Нотаріус. Із аналогічною заявою на компенсацію за пошкоджене через бойові дії майно можна звернутися і офлайн – до одного з центрів надання адміністративних послуг чи будь-якого нотаріуса.

«Київ Цифровий». З 9 квітня у застосунку будь-хто може надати свідчення про пошкоджені та зруйновані через війну будинки чи інші об’єкти по всій України, а також повідомити про особисті матеріальні втрати через агресію рф.

Офіційні державні канали зі збору даних про військові злочини рф. Підприємцям варто додати інформацію про свої втрати до таких онлайн-ресурсів як «Росія заплатить», «Російсько-українська війна: докази», та порталу, створеного офісом Генпрокурора. Свідчення допоможуть, зокрема, оцінити загальні збитки, завдані Україні через вторгнення рф, для подальшого їх відшкодування та формувати на основі цих даних позови проти росії до вітчизняних і міжнародних судів.

У Мін’юсті українським бізнесменам також радять подавати заяви про компенсацію втрат до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Упущена через війну вигода: як довести

Методика оцінки упущеної вигоди для бізнесу має бути розроблена і затверджена спільним наказом Мінекономіки та Фонду держмайна за погодженням з Мінреінтеграції. Доки нового механізму визначення немає, можна виходити із правил її підтвердження у довоєнний період.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України, упущена вигода – це «доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене».

Як уточнює Мирослава Нечай, в нашому випадку має також бути причинно-наслідковий зв’язок між військовими діями росії і неотриманням доходу, тому знову-таки треба збирати доказову базу, яка залежатиме від кожної конкретної ситуації.

«Доказами можуть бути договори на поставку товарів/послуг, наказ про оголошення простою під час воєнного стану, у зв’язку з чим договірні зобов’язання підприємства не могли бути виконані, докази про знищення/вкрадення майна, якщо такий товар не був поставлений з цієї причини тощо», – наводить приклади юрист.

Задокументувати неодержання доходів через війну у формі упущеної вигоди підприємець може, провівши аудиторську перевірку та/чи експертну оцінку вартості компанії за період з 24 лютого 2022 року. У такий спосіб буде зафіксовано зниження чи відсутність доходів або вартості бізнесу з початком повномасштабного вторгнення рф.

Як фіксувати втрати від неоплачених товарів і послуг

Методика визначення збитків від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях, поки не затверджена, як і механізм розрахунку упущеної вигоди.

До того ж, для фіксування зазначених втрат Кабмін має уточнити перелік територій, які мають або мали статус тимчасово окупованих. До 24 лютого 2022 року він був у території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Підприємцям не варто чекати швидкого прийняття відповідних нормативних актів, а слід уже по можливості документувати свої збитки. «Для цього можуть підійти видаткові накладні на товари, акти приймання-постачання робіт/послуг, торгово-транспортні накладні, які свідчать про факти відвантаження товарів покупцям, копії платіжних вимог (рахунків-фактур), що пред’явлені покупцям, виписки з банківських рахунків, які свідчитимуть про відсутність зарахування коштів від покупців/замовників на поставлені товари/послуги», – радить Мирослава Нечай.

Чи розраховувати на страхові виплати?

Страхові компанії зазвичай не відшкодовують втрати внаслідок бойових дій, вважаючи це форс-мажором (обставинами непереборної сили), а отже – не визнають таку шкоду страховим випадком.

«Якщо ж застрахований об’єкт зазнав шкоди внаслідок класичних страхових ризиків (стихійні явища, пожежа, аварія водопровідних мереж тощо), що не пов’язані зі знаряддями війни (обстрілами, бомбардуваннями тощо), то страхова компанія здійснить відшкодування», – запевняє Ірина Корлиханова, директор департаменту андеррайтингу та методології СК «Альфа Страхування».

Така ж ситуація, за її словами, і зі страхуванням КАСКО: отримати відшкодування збитків за пошкодження, завдані воєнними діями, неможливо, але на відшкодування внаслідок ДТП слід розраховувати.

Загалом підприємцям варто детально переглянути укладені ними договори страхування: раптом військові дії (пошкодження знаряддями війни) не належать у них до винятків.

«Щодо покриття збитків внаслідок бомбардувань та застосування зброї: в світі існує страхування від воєнних і терористичних ризиків. Однак вого доволі дороге, а укладання договору повинно було бути здійснене до початку воєнних дій», – розповідає Ірина Корлиханова, додаючи, що саме через високу вартість цей вид страхування попитом серед вітчизняних клієнтів не користувався.

Експерт сподівається, що в майбутньому бізнес все ж зверне увагу на страхування від військових та терористичних ризиків.

«Про це можна буде говорити після закінчення війни та за умови бажання західних перестраховиків брати участь у таких ризиках. Бо жодна страхова компанія в Україні самостійно, без підтримки міжнародного перестрахового партнера, не зможе утримувати на собі фінансово такі катастрофічні ризики», – зазначає Ірина Корлиханова.

Хто заплатить?

Завдані Україні військовою агресією росії збитки наша держава сподівається відшкодувати за рахунок репарацій та конфіскованих активів рф, а не міжнародних дотацій чи держбюджету. Про це за останні тижні неодноразово заявляли у Мін’юсті, МЗС та Офісі Президента. Ще в березні Україна залучила найкращих юристів світу, щоб юридично закріпити провину росії, а також отримати від неї відповідну компенсацію.

Крім того, економічний радник президента Олег Устенко в ефірі телемарафону 4 квітня розповів, що наша країна подає заявку на використання $300 млрд із заморожених золотовалютних резервів з центробанку рф, які планує в тому числі спрямувати на компенсацію збитків вітчизняним підприємцям.

Водночас, за оцінками експертів, після війни в першу чергу відшкодовуватимуться збитки, завдані житловій нерухомості громадян, і лише потім – втрати бізнесу. Цю думку підтверджує прийнятий 1 квітня Верховною Радою за основу законопроєкт №7198 щодо компенсації за пошкодження і знищення житла за час бойових дій.

Як пояснює Мирослава Нечай, фактично проєкт зводиться до того, що потерпіла особа, житло якої було втрачене або зруйноване внаслідок війни, подаватиме заявку на компенсацію, а держава здійснюватиме її.

«Одночасно з отриманням компенсації укладатиметься договір про відступлення Україні права вимоги до рф щодо відшкодування збитків за пошкодження або знищення об’єкта нерухомого майна. Тобто відшкодування витрат громадянам фактично буде здійснювати Україна. А вже в подальшому наша держава буде пред’являти позови до рф у зв’язку з військовою агресією останньої», – говорить юрист.

Вона припускає, що аналогічний механізм може буде запроваджений і для компенсації втрат бізнесу.

Читайте також:Спеціальний дайджест від Комітету сприяння МСБ Київської ТПП: ТОП-20 новин для підприємцівУряд розширив перелік товарів критичного імпортуСпеціальний дайджест від Комітету сприяння МСБ Київської ТПП: ТОП-20 останніх новин воєнного часуСпеціальний дайджест від Комітету сприяння МСБ Київської ТПП: ТОП-20 останніх новин воєнного часуУряд оновив порядок надання держпідтримки бізнесуТОП-20 новин воєнного часуКанада на рік скасовує всі мита на українські товариМінекономіки щодо організації закупівель у період воєнного стануІніціативи, метою яких є підтримка українських компаній-експортерів в умовах війниВоєнний стан в Україні: збірка важливої аналітики