укр eng
 

Палата в умовах воєнного стану

Податкова амністія – реальний крок щодо детінізації економіки чи чергова бульбашка заради ситуативного поповнення бюджету та піару

Олег Паламарчук - керуючий партнер «Яр.ВАЛ», адвокат, заслужений юрист України для «Юридичної газети» роз’яснив про амністію капіталів та про так звану нульову декларацію в Україні. Чи очікувати найближчим часом таку реформу?

Розмови про необхідність провести амністію капіталів та запровадити так звану нульову декларацію в Україні ведуться давно, а про відповідні наміри посадовці заявляють майже кожний раз при зміні влади в країні. Така амністія капіталів має на меті, перш за все, пробачити бізнесу і простим людям нелегальні доходи і поповнити бюджет тіньовими коштами. Іншою метою подібних реформ є підведення певної «риски» під всіма наявними у людей активами, після чого можливо документально відслідковувати їх статки та доходи з відповідними наслідками для оподаткування. Тому, обов’язковими умовами таких реформ має бути декларування всіх доходів і статків – «амністія капіталів» та податкова амністія – звільнення на певних умовах від оподаткування доходів, що були здобуті в реаліях нашого життя, без належного декларування та сплати з них податків.

Спроби запровадити податкову амністію відбувались за діяльності попередніх урядів шляхом подання відповідних законопроектів до Верховної Ради України, де вони залишались без належної підтримки та розгляду. Подібні наміри щодо амністії капіталів стали і передвиборчою обіцянкою Президента Володимира Зеленського, а Премєр-міністр Денис Шмигаль, взагалі, називав термін податкової амністії – до кінця 2020 року.

Однак, лише зараз – на кінець лютого, відповідні законопроекти про податкову амністію (законопроект №5153 щодо необхідних змін до Податкового кодексу України та законопроект №5156 щодо змін до Адміністративного кодексу, до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів) подано до Верховної Ради України, де він визначений Президентом як невідкладний, а його розгляд планується за скороченою процедурою.

При цьому дивує швидкість, з якою влада планує впровадити зазначені законопроекти, які стосуються болючих для суспільства та економіки питань – без належного обговорення в суспільстві, серед бізнес спільноти та у середовищі експертів. Таке обговорення є вкрай необхідним за умови того, що час позитивного сприйняття суспільством реформ за рахунок післявиборчої ейфорії та на фоні відсутності підстав для критики новообраної влади, минув.

Обговорення належного механізму впровадження подібної реформи серед бізнесу та в експертному середовищі є також необхідними з огляду на досвід застосування податкових амністій у світі, який свідчить про непоодинокі негативні та, навіть провальні приклади подібних реформ: у Грузії податковою амністією скористалось аж вісім осіб, які задекларували лише 35 тисяч доларів США, при тому, що планувалось надходжень у сумі біля 4 млн. доларів США.

Податкова амністія стосується доходів, з яких раніше не сплачено податки

За аналізом змісту положень законопроекту №5153, останній є фактичною амністією та стосується виключно активів, набутих до 01 січня 2021 року за рахунок доходів, що:

*     підлягали оподаткуванню та з яких не сплачено належних податків

*     та/або не були задекларовані в порушення законодавства.

Тобто, мова йдеться, виключно, про звільнення від кримінальної та адміністративної відповідальності платників податків, які раніше уникали оподаткування, з наданням їм можливості добровільного декларування активів, що були здобуті саме за рахунок таких доходів.

Вочевидь, законодавцем вбачається набуття відповідних доходів, в першу чергу та в основному, за рахунок ухилення від сплати податків.

Разом з тим, визначення доходів, що наведені у законопроекту №5153, з яких набуті активи, що підлягають декларуванню, є досить розмитим та неконкретним, на практиці фактично не можливо навести приклад таких доходів, а особливо із врахуванням давності часу їх отримання у минулому та за відсутності належного документального підтвердження такого отримання, оскільки вони набуті внаслідок ухилення від сплати податків.

Фактична відсутність державних гарантій щодо звільнення від відповідальності

Основною вадою законопроекту №5153 про одноразове декларування та законопроекту №5156, яким вносяться відповідні зміни до Кримінального, Кримінально-процесуального та Адміністративного кодексів, є  неможливість належної ідентифікації обставин отримання доходів, з яких не було сплачено податки та за рахунок яких були набуті об’єкти, що, за законопроектом, підлягають одноразовому декларуванню. Оскільки, за задумом законотворців, таке отримання доходів передбачається, перш за все, внаслідок ухилення від сплати податків, що, зазвичай, не залишає «документальних слідів», то саме обставини такого ухилення та отримання відповідного нелегального доходу неможливо прив’язати до набутих активів.

У декларації зазначаються лише відомості про набуті активи та їх вартісні показники, а інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування не зазначається (абз.7 п.6.1 законопроекту №5153). Зазначена неможливість ідентифікації посилюється давністю часу отримання неоподаткованих доходів у минулому.

На мій погляд, наведене, поряд з іншими вадами законопроекту, є обставиною, що фактично нівелює державні гарантії та звільнення від відповідальності, що задекларовані у законопроекті та передбачені за наслідком одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Про відсутність таких державних гарантій вказують й ініші недоліки положень законопроекту №5153, визначені за результатом детального аналізу його тексту.

Так, текст законопроекту №5153 містить ряд положень, якими передбачається, нібито, звільнення декларанта від відповідальності у разі сплати ним сум збору (абз.2 п.13 законопроекту), забороняються заходи та слідчі дії у кримінальних провадженнях «у зв’язку з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням … активів… за ознаками кримінальних правопорушень…» за ст.212, 212-1 КК України (пп.1 п.14 законопроекту).

Однак, такі положення носять більше декларативний характер.

Найголовніше: таке, нібито, звільнення передбачається лише виключно для ухилення від сплати податків та не виключає відповідних дій у кримінальних провадженнях за іншими статтями (у першу чергу – за ст.209 КК України, а також за іншими – ст.ст.191, 358, 366, 205-1 КК України тощо).

Навпаки, можливість такого переслідування прямо передбачається положеннями законопроекту №5153 у частині того, що реалізація законодавчих положень щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування не є підставою повного або часткового обмеження застосування заходів, визначених та передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу (п.18 законопроекту).

Посилює декларативність вказаних положень неможливість прив’язки дій з ухилення від сплати податків безпосередньо до об’єктів, набутих внаслідок такого ухилення, що, де-факто, унеможливлює таке звільнення від кримінальної відповідальності та, навпаки, робить можливим кримінальне переслідування за будь-якими обставинами ухилення або за іншими злочинами.

 З огляду на викладене, суперечливим та декларативним, як на мене, є положення п.19 законопроекту №5153, за змістом якого державні гарантії та звільнення від відповідальності, передбачені положеннями законопроекту, не поширюються на активи, що здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім ряду кримінальних правопорушень (ст.ст.212, 212-1, 366 та 367 КК України).

Наведене положення, навпаки, спонукає для перевірки обставин набуття таких активів в рамках кримінальних проваджень за іншими кримінальними правопорушеннями за логікою - а такі доходи точно здобуті внаслідок ухилення від сплати податків чи отримані за наслідком інших злочинів?

Вади особливого порядку амністування готівкових коштів та банківських металів

За положеннями законопроекту №5153 готівкові кошти та банківські метали, що перебувають у декларанта, не віднесено у такому готівковому вигляді до активів, що можуть підлягати декларуванню.

Залучення таких активів може мати гарні наслідки для мети поповнення бюджету та виведення коштів із тіні на прикладі Туреччини, де у 1998 році було дозволено розмістити кошти на рахунки у банках в необмеженій кількості, які не обкладались жодними податками чи зборами, а джерела їх походження жодним чином не перевірялись. Такі заходи дозволили вивести біля 20 млрд. доларів тіньових коштів.

Натомість, у нас для цілей застосування одноразового декларування передбачається виключне розміщення готівкових коштів та банківських металів на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання в банках. При цьому таке розміщення має відбуватись до подання одноразової декларації (абз.1 п.9 законопроекту).

Однак, такий порядок розміщення несе суттєві ризики для декларанта, оскільки, після зарахування зазначених активів на спеціальний поточний рахунок, банк уживає всіх заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу (абз.4,5 п.9). Враховуючи, що в переважній кількості випадків підтвердити джерела походження вказаних активів не є за можливе (вони здобуті внаслідок ухилення від сплати податків), то мається велика вірогідність негативних наслідків для декларанта: від блокування зазначених коштів та металів до проведення перевірок в сфері фінансового моніторингу та кримінального переслідування за ст.209 КК України (легалізація незаконно здобутих доходів).

Інші суттєві зауваження до положень законопроекту №5153

Серед іншого законопроектом жодним чином не обґрунтовано склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких, у разі невикористання декларантом можливості одноразового декларування, вважаються такими, з яких сплачено належні податки і збори (так звана «пільга», що визначена у п.10 законопроекту №5153). Так само є необґрунтованою прив’язка об’єктів нерухомого майна до метражу (відповідно: 120 м² - для квартири, 240 м² - для житлового будинку та 60 м² - для будівель комерційного призначення), а не до його вартості, що б було більш справедливим.

Незрозумілим є визначення як такої «пільги» лише одного транспортного засобу та прив’язка до об’єму його двигуна та/чи «середньоринкової» вартості - що повинен робити декларант, якщо об’єм двигуна транспортного засобу перевищує встановлені обсяг та яким чином йому визначати таку «середньоринкову» вартість транспортного засобу?

Залишається незрозумілою мета запровадження у законопроекті знеособленої одноразової декларації: з якою метою відбувається таке відносне знеособлення?

Так само, є незрозумілим визначення суб’єктів, на яких не розповсюджуються можливості одноразового декларування, щодо осіб, які за будь-який рік, починаючи з 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні  засади у сфері запобігання корупції. Вказані особи також теоретично мали можливість отримати доходи, з яких необхідно було сплачувати податки, однак їх не було сплачено, та отримання відповідних доходів могло відбутися і після 2005 року чи після їх звільнення з відповідних посад. Натомість належного обґрунтування цьому не містить ані пояснювальна записка, ані положення законопроекту.

Чи вдасться досягнути задекларованої мети?

Отже, на основі викладеного, залишається риторичним цікаве питання – яка ж мета нашої податкової амністії?

На жаль, пояснювальна записка до законопроекту №5153, як на мене, не має належного обґрунтування необхідності прийняття законопроекту. Така необхідність пояснюється «метою детінізації економіки, створення передумов для подальшої імплантації в Україні Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (Плану дій BEPS) для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщення прибутків за кордон, а також заходів з лібералізації валютного регулювання». Лише одним реченням у пояснювальній записці йдеться про «розширення бази оподаткування за рахунок залучення до сплати податків платників, які уникали оподаткування…» та «надання фізичним особам … можливості самостійно виправити допущені у минулому помилки та порушення шляхом добровільного декларування активів». При цьому, жодним чином не зазначається про те, на яких платників податків, в першу чергу, розповсюджуються положення законопроекту – на юридичних чи фізичних осіб.

На мій погляд, боротьба з тіньовою економікою за рахунок впровадження податкової амністії за законопроектом №5153 залишається тією усім відомою «боротьбою  з вітряком», оскільки така боротьба має передбачати більш системний та більш ґрунтовний підхід. Впровадження вказаного законопроекту має сенс разом із провадженням «нульового декларування», що надало б дійсн, можливість розпочати «з чистого аркушу» податкові відносини та має бути пов’язано із впровадженням інших системних податкових змін.

На моє переконання, основною завуальовано метою законопроекту №5153, все ж таки, є бажання можновладців експропріювати те, що не експропрійоване – ситуативно поповнити бюджет за рахунок статків, в основному представників середнього бізнесу, які за минулі роки в умовах роботи неповноцінної та недолугої податкової системи, «правдами та неправдами» спромоглися здобути певні статки у вигляді нерухомості (для себе, для дітей, для свого бізнесу, інколи, як пасивний дохід), автомобілів та іншого. Можливо, така певна легалізація набутих статків є необхідною, однак така амністія має бути комплексною, а її умови маю бути чіткими, вивіреними, обґрунтованими, зрозумілими та справедливими для всіх учасників податкових стосунків.

Разом з тим за відсутності належних гарантій звільнення від відповідальності та із урахуванням викладених вище зауважень та застережень, законопроект №5153, у разі його прийняття, буде малоефективним та не досягне мети щодо залучення до сплати податків платників, задіяних у тіньовому сегменті економіки, які раніше отримали доходи, з яких не сплачували податки.

Чи зобов’язує законопроект декларувати всі набуті статки?

Декілька роздумів щодо того, чи не стане законопроект №5153, у разі його прийняття, тим «спусковим гачком», після якого всі, хто не скористався одноразовою податковою амністією та мають у власності активи у обсягах, що є більшими за визначені у п.10 законопроекту, підпадуть в ризикову групу, стосовно яких контролюючий орган може формувати претензії щодо несплати податків за результатом співставлення офіційно отриманих доходів із набутими статками, у разі неможливості пояснити джерела отримання доходів, за рахунок яких такі статки набуті.

Положення абз.4 п.3 законопроекту визначає, що «особи, які мають право … скористатись правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності … активів …, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори…».

Однак, якоїсь смислової загрузки так само як і якоїсь відповідальності у майбутньому за невикористання одноразового декларування зазначене положення не містить.

Законопроект №5153 не містить прямих положень, які б зобов’язували фізичних осіб підтверджувати підстави набуття своїх статків, мова йдеться, виключно, про статки, що здобуті внаслідок доходів, з яких не сплачено у минулі періоди податки.

На можливості контролюючого органу формувати необґрунтовані претензії щодо несплати податків за наслідком порівняння розмірів наявних статків та розмірів доходів за офіційними джерелами законопроект №5153 не впливає. Такі необґрунтовані претензії з боку контролюючого органу можуть мати місце і сьогодні, без огляду на положення законопроекту, що може бути прийнятий.

Читайте також:Спеціальний дайджест від Комітету сприяння МСБ Київської ТПП: ТОП-20 новин для підприємцівУряд розширив перелік товарів критичного імпортуСпеціальний дайджест від Комітету сприяння МСБ Київської ТПП: ТОП-20 останніх новин воєнного часуСпеціальний дайджест від Комітету сприяння МСБ Київської ТПП: ТОП-20 останніх новин воєнного часуУряд оновив порядок надання держпідтримки бізнесуТОП-20 новин воєнного часуКанада на рік скасовує всі мита на українські товариМінекономіки щодо організації закупівель у період воєнного стануІніціативи, метою яких є підтримка українських компаній-експортерів в умовах війниВоєнний стан в Україні: збірка важливої аналітики

Календар подій

Листопад 2022
ПнВтСрЧтПтСбНд
123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
вул. Б. Хмельницького, 55,
Київ, 01054, Україна
info@kcci.org.ua
Київська торгово-промислова палата.
© 2014 Всі права захищені.Розробка сайта - Exipilis