ТПП України стала платформою обговорення цифрового суверенітету країни!

26 лютого 2026 року відбулося засідання Комітету Торгово-промислової палати України з електронних комунікацій, присвячене темі «Український альянс цифрового суверенітету: цифровий суверенітет і кіберстійкість національної хмари». Захід об’єднав представників державного сектору у сфері кіберзахисту, експертного середовища, академічної спільноти та учасників ринку електронних комунікацій і цифрових послуг для предметної розмови про те, якою має бути суверенна хмарна та датацентрова інфраструктура під українською юрисдикцією — керована, стійка до інцидентів і технологічно сумісна між провайдерами. 

Відкрив засідання Голова Комітету Торгово-промислової палати України з електронних комунікацій, Перший віце-президент Київської торгово-промислової палати Володимир Коляденко. У вступному слові він наголосив, що цифрова інфраструктура в умовах гібридної війни фактично є частиною критичної інфраструктури держави: від її правил роботи, стійкості та безпеки залежить безперервність зв’язку, стабільність бізнес-процесів і надійність цифрових сервісів. Окремо Володимир Коляденко відзначив практичний характер роботи Комітету, який розвиває партнерський діалог «бізнес—влада» та підтримує ініціативи з підвищення кіберстійкості, зокрема у форматах галузевих просвітницьких і практичних проєктів. 

Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, вітаючи учасників, підкреслив актуальність теми для економічної стійкості країни та довіри до цифрових сервісів. Він позитивно відзначив активну роль Комітету як майданчика, здатного зібрати за одним столом державу, бізнес і професійні спільноти, та побажав учасникам змістовної дискусії з фокусом на практичних рішеннях, що можуть бути корисними для ринку і для держави. 

Ключову рамку обговорення представила очільниця громадської спілки «Український альянс цифрового суверенітету» DSUA Тетяна Хабібрахманова. Вона наголосила, що цифровий суверенітет — це насамперед конкретні правила і практики, які можна застосувати в реальних проєктах: від вимог до безпеки та готовності до інцидентів до керованості, взаємосумісності та переносимості між провайдерами без критичної залежності від одного постачальника. У цьому контексті було відзначено, що громадська спілка «Український альянс цифрового суверенітету» створена 22 квітня 2025 року як відкрите об’єднання технологічних компаній, сформоване для консолідації ринку навколо практичної моделі суверенної хмарної та датацентрової інфраструктури під українською юрисдикцією. 

Директор датацентру «Парковий» Володимир Покатілов зупинився на технічних і організаційних моментах, які можуть супроводжувати створення української суверенної цифрової хмари і сервісів, які надаються провайдерами датацентрових послуг. 

Позицію держави щодо пріоритетності суверенності даних і вимог до стійкості цифрових сервісів окреслив Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Олександр Потій. Він акцентував, що в сучасних умовах безпека й контроль над даними — питання національної стійкості, яке потребує системного руху: від принципів до стандартів управління та практик реагування на кіберінциденти. У фокусі його виступу була теза про необхідність послідовно формувати суверенні підходи до зберігання й обробки даних та посилювати готовність інфраструктури до атак і збоїв. 

Представники Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України підтримали стратегічну важливість розвитку суверенної цифрової інфраструктури як елементу захисту державних інтересів у кіберпросторі та відзначили, що узгоджені практики безпеки й керованості суттєво підвищують прогнозованість і ефективність реагування на інциденти в цифрових сервісах, які критично залежать від хмарної та датацентрової основи. 

Експертний вимір теми розкрив Голова правління Інституту дослідження кібервійни Сергій Демедюк. Він вважає, що цифровий суверенітет і кіберстійкість — це фундамент для довіри до цифрової держави і цифрової економіки, а український досвід протидії кібератакам у війні має перетворюватися на практичні рамки, які можна застосувати як у державному секторі, так і в бізнесі. У його виступі прозвучала думка, що стійкість повинна бути вимірюваною й керованою: через готовність до інцидентів, процедури відновлення та прозорі правила відповідальності. 

Міжнародний контекст обговорення підсилив виступ із Таллінна представника України у Центрі передового досвіду з кібероборони НАТО Андрія Давидюка, який зосередив увагу на інтересі партнерів до українського практичного досвіду. Він додав, що для багатьох держав питання цифрового суверенітету вже давно є частиною політики кіберстійкості, а розвиток суверенних підходів — це поєднання інфраструктурних рішень, правил управління ризиками та організаційної координації держави й ринку. 

Про роль науки та необхідність методологічної строгості в питаннях суверенної хмарної інфраструктури розповів Перший проректор Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, член-кореспондент Національної академії наук України Олександр Корченко. Він наголосив, що для ринку та держави важливо мати не лише загальне бачення, а й науково обґрунтовані критерії та показники, які дозволяють порівнювати підходи й ухвалювати рішення на основі наукового підходу — зокрема у сфері моделей загроз, ризик-орієнтованого управління та оцінки ефективності заходів кіберзахисту. 

Заступник голови Комітету Торгово-промислової палати України з електронних комунікацій, експерт Інституту дослідження кібервійни, радник датацентру ПАРКОВИЙ з питань штучного інтелекту та інновацій Олег Гайдук запропонував ухвалити проєкт протокольного рішення щодо створення при Комітеті постійно діючої практичної платформи взаємодії з учасниками ринку та експертним середовищем. Йдеться про регулярний індустріальний діалог з фокусом на прикладних речах: керованості та готовності до інцидентів, вимогах до безпеки, технологічній сумісності та переносимості між провайдерами, а також формуванні узгодженої позиції ринку щодо розвитку суверенної хмарної та датацентрової інфраструктури під українською юрисдикцією. 

За підсумками засідання учасники підтвердили важливість продовження роботи на майданчику Торгово-промислової палати України для консолідації ринку навколо практичної моделі цифрового суверенітету та кіберстійкості, а також для напрацювання подальших кроків, які можуть бути корисними і для бізнесу, і для держави.

Читайте також:Підсумки діяльності за 2025 рікСемінар на тему «Невідкладна правова допомога бізнесу в умовах війни»Український човен серед світових лідерів: AQUASPIRIT відзначений на Motor Boat Awards 2026 у ДюссельдорфіЗапрошуємо до участі в проєкті БізнесВперед Консультації. Навчання. ЗростанняУ Київській торгово-промислові палаті відбулось засідання Комітету з експорту та інвестицій: нові правила торгівлі з ЄС та стратегічні можливості для бізнесу столиціЯк ефективно експортувати до ЄС у 2025 році? Дізнайтеся першими!У Києві відбувся урочистий гала-прийом конкурсу «Підприємство, дружнє до родини»!Кібербезпека – нові тенденції та виклики для українських компаній, зокрема стосовно вступу в силу нового законодавства ЄСЯк пройшов конкурс "Кращий експортер року"?Конкурс «Підприємство, дружнє до родини» шукає компанії, де турбота, повага й людяність — не слова, а щоденна практика.