Новий закон про мобілізацію: зміни та новації про які має знати бізнес

26 квітня 2024 року в Київській торгово-промисловій палаті Комітетом сприяння малому та середньому бізнесу разом з Центром інформаційної підтримки бізнесу Київської ТПП був проведений круглий стіл на тему: "Новий закон про мобілізацію: зміни та новації про які має знати бізнес".

Захід відкрила Людмила Сізікова, перший віцепрезидент Київської ТПП.

В рамках зустрічі розглядалися та обговорювалися наступні питання:

• Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки і мобілізації
• Бронювання військовозобов’язаних
• Статус критичності для підприємства: критерії та порядок набуття
• Ведення військового обліку на підприємстві
• Як правильно підготуватися і провести процедуру бронювання працівників 
• Подання до ТЦК та СП списків обліку, персональних даних працівників
• Юридична відповідальність за порушення та невиконання вимог ТЦК та СП
• Види штрафів за порушення ведення військового обліку і мобілізації

Ключовими спікерами на заході були запрошені експерти, які глибоко спеціалізуються саме на військовому праві, питаннях мобілізації та військового обліку.

Катерина Аніщенко, адвокат юридичної компанії "RIYAKO&PARTNERS", заступник голови військового комітету Асоціації правників України.

Роман Чумак, адвокат, керуючий партнер адвокатського обʼєднання "Юридична компанія "АРЕС", міжнародний експерт проєкту ЄС "Pravo-Justice" та International Bar Association.

Зважаючи на високу актуальність теми в заході взяли участь 225 учасників, які представляли великий, середній та малий бізнес. 

Для учасників заходу спікерами були підготовлені презентації та додаткові матеріали, з якими можна ознайомитися за посиланням ( https://drive.google.com/drive/folders/146Mi-47VXWGFZ-VAkB16QjH-iur_4yx5?usp=sharing ).

Також після заходу Комітет сприяння малому та середньому бізнесу зробив спеціальну аналітичну добірку по темі семінару. Вона доступна за посиланням ( https://docs.google.com/document/d/183raoxdzOOEte6VHOx3VHzdnYoKingBvT9sEeiai-Aw/edit?usp=sharing ) 

В ході заходу учасники задавали питання і щодо того, чи є мобілізація ключових співробітників підприємства настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). На ці питання відповідала Людмила Сізікова, яка запропонувала усім охочим отримати консультації з цих питань в розрізі конкретних кейсів та підприємств. Більше інформації щодо оформлення форс-мажорних обставин дивіться за посиланням. ( https://kiev-chamber.org.ua/uk/17/87.html )

Нижче ми відібрали найбільш цікаві запитання, які надходили протягом семінару та відповіді Катерини Аніщенко на них:

Якщо компанія надає послуги для проектів, які є частиною контрактів для ЗСУ, Держспецзв'язку, чи є в підприємства право на бронь співробітників?

Відповідь: Згідно нового закону, працівники можуть бути заброньовані, якщо вони працюють:

1) На підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

2) На підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.

Тож, права на бронь в такому випадку не буде.

Який алгоритм бронювання працівників військовозобов'язаних, якщо діяльність підприємства не має критеріїв відповідно до Порядку № 76 від 27.01.2023 року?

Відповідь: Відсутність статусу критичності підприємства не дозволяє бронювати працівників компанії. У такому випадку, єдиним варіантом є те, що підприємству встановили мобілізаційне завдання. 

Чи змінюється облік військовозобов'язаних на підприємствах?

Відповідь: Фактично облік працівників не змінюється. Але варто мати на увазі, що знижується призовний вік з 27 до 25 років. Тому, при веденні військово обліку потрібно буде зважати, що особи до 25 років є призовниками, а старші 25 років – військовозобовʼязаними.

Які вимоги до бронювання працівників автомобільної галузі?

Відповідь: Окремо бронювання для працівників автомобільної галузі не передбачено. Тому потрібно або отримувати мобілізаційні завдання на підприємство, або статус критичності.

Призовники - зниження віку до 25, оформлення документів, бронювання.

Відповідь: За загальним правилом, забронювати можна лише військовозобовʼязаних (осіб, яким 25 і більше років). Проте, якщо особа до 25 років вже отримала військове звання (проходила військову кафедру), то вона вважається військовозобов'язаною і може бути заброньована. Крім того, керівники критично важливих підприємств та їх заступники можуть бути заброньовані незалежно від віку. Тому, якщо особа до 25 років займає таку посаду – вона може бути заброньована.

Рекомендації з бронювання співробітників в установах, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Відповідь: Перед подачею документів на бронювання потрібно дуже ретельно проаналізувати військово-облікові документи працівників, яких буде подано на бронювання: їх відповідність чинному законодавству та чинність. Бажано попередньо проконсультуватися з досвідченим фахівцем ( https://riyako.com.ua/ua/kontaktyi ).

Рекомендації:

1. Не перебування працівника на військовому обліку є підставою для відмови у його бронюванні.

2. Деякі військово-облікові спеціальності є дефіцитними а отже не підлягають бронюванню. Їх перелік викладений у листі Генерального штабу Збройних Сил України від 20.04.2023 № 300/1/С/3886. Варто дотримуватися цих положень, адже якщо список буде містити працівників з дефіцитними спеціальностями, це може бути наслідком не тільки відмови у бронювання відповідних осіб, а й поверненні документів на доопрацювання. Водночас слід мати на увазі, що військовозобов’язані керівники підприємств та їх заступники можуть бути заброньовані незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

3. При заповненні відомостей про військово-облікову спеціальність, рекомендується звіряти її з Переліком військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 вересня 2020 року № 317 або Переліком військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 01 серпня 2023 року № 444. Це пояснюється тим, що у військово-облікових документах можуть міститися застарілі відомості про номер спеціальності. Якщо номер дійсно змінився, то працівнику потрібно звернутися до відповідного ТЦК та СП для актуалізації даних у документі, а підприємству зазначити новий номер спеціальності у списку

Щодо необхідності проходження ВЛК військовозобов’язаним, які пройшли його на початку цього року.

Відповідь: Відповідно до наказу МОУ № 402, військовозобов’язаний у мирний час проходить ВЛК один раз на п'ять років. Але є зміни до цього наказу, які передбачають проходження ВЛК під час дії воєнного стану один раз на рік. У разі мобілізації працівника, він в обовʼязковому порядку має проходити ВЛК.

Чи можуть мобілізувати працівника до 25 років при наявності військової кафедри?

Відповідь: Так, оскільки особі вже було присвоєно військове звання офіцера, а тому вона буде вважатися військовозобовʼязаною.

Як критична дата оновлення облікових даних?

Відповідь: Оновити персональні дані потрібно буде до 18 липня 2024 року.

Бронювання працівників компаній, що зареєстровані за кордоном.

Відповідь: Для бронювання не має значення місцезнаходження працівника (в Україні чи за кордоном). Важливо, щоб працівник був офіційно працевлаштований, був військовозобов'язаним, мав належний військово-обліковий документ та перебував на військовому обліку. Але, після бронювання, працівник має піти до ТЦК та оновити свої військово-облікові дані, щоб була можливість подальшого його бронювання.

Бронювання дозволяє бронювати 50% на термін 3-6 місяців, таким чином через 9-18 місяців від 100 військовозобов'язаних має залишитись 12. Тобто бронювання лише інструмент відтермінування призову 100%. Прошу це прокоментувати.

Відповідь: За загальним правилом кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку. Але, у разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку. Факт бронювання є підставою для відстрочки. Оскільки бронювання надається на певний строк, то така підстава для відстрочки є тимчасовою - на той період, на який дається бронювання).

Київська торгово-промислова палата проводить велику кількість корисних заходів для бізнесу, які збирають чималу ділову аудиторію, тож якщо ваше підприємство ще не є членом Київської ТПП, запрошуємо набути членство в Палаті. Інформацію про членство в Київській ТПП див. за посиланням ( https://kiev-chamber.org.ua/uk/12/ ).

Читайте також:Індекси споживчих цін у Києві: динаміка змін за травень 2025Засідання Президії КТПП: нові члени, зовнішньоекономічні виклики та звернення до ЄвропарламентуСьогодні Київській торгово-промисловій палаті — 30 роківБізнес на максимумі: як EDIN стирає кордони в міжнародному EDIЗАПРОШУЄМО НА КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БІЗНЕСУ в межах ініціативи «Стійкість ділової активності українського бізнесу 2.0»Засідання Комітету жінок-підприємниць Київської торгово-промислової палатиСтартував конкурс «Кращий експортер року»Українсько-італійський бізнес-форум: Київська ТПП представила український бізнес у регіоні ЛомбардіяЗАПРОШУЄМО НА КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БІЗНЕСУ в межах ініціативи «Стійкість ділової активності українського бізнесу 2.0»Асоціація виробників лохини України приєднується до Торгово-промислової палати України