Місяць кібербезпеки: держава і бізнес визначили як захистити об’єкти критичної інфраструктури

У 57 разів за останні шість років у світі збільшилася кількість кібератак. Тому кожна країна повинна дбати про свій захист та захист об’єктів критичної інфраструктури. У Київській торгово-промисловій палаті в рамках Місяця кібербезпеки пройшов круглий стіл «Інноваційні системи охорони периметра об’єктів критичної інфраструктури України», на якому представили останні розробки в галузі охорони стратегічних об'єктів. Демонстрували сучасні технології як державні структури, так і представники бізнесу.

«У 2021 році втрати від кіберзагроз у 57 разів більші, ніж були у 2015 році. У світі наразі найрозвиненіші країни витрачають на кібербезпеку у 5 разів більше, ніж на інші напрямки ІТ-галузі, саме тому Україні потрібно не відставати. Вже у 2025 році ці витрати можуть сягнути суми у 10, 5 трильйонів доларів», - заявив президент Київської торгово-промислової палати Микола Засульський.

Круглий стіл став реалізацією спільної ініціативи Київської ТПП та компанії «АМ Інтегратор Груп» за підтримки РНБО України, Держспецзв’язку, Кіберполіції та бізнес-партнерів.

Заступник секретаря РНБО України Сергій Демедюк вважає, що окрім презентації нових технологій та діалогу між бізнесом та державою, захід вбачав потужний просвітницький сенс.

«Дуже багато наших чинів, наших службовців, громадян не розуміють проблематики і загрози, яка може бути перед ними. Відсутнє законодавство, відсутні певні норми, вимоги породжують спекуляції на цю тему. Я дуже радий, що багато людей починають розуміти необхідність безпеки об’єктів критичної інфраструктури і у багатьох міністерствах та відомствах розпочинають роботу щодо розробки захисту їх систем», - підкреслив Демедюк.

Захід викликав професійний інтерес влади та бізнесу - у роботі взяли участь представники багатьох державних органів – Міністерства оборони, МВС, СБУ, Міністерства енергетики, Міністерства стратегічних галузей промисловості, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Міністерства інфраструктури, Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної митної служби, Державного агентства з управління зоною відчуження, Адміністрації морських портів, УСПП та представники установ, компаній, які відносяться до критичної інфраструктури.

Нарощувати кіберзахист треба швидко, адже за статистикою відчувається великий дефіцит кадрів, мова йде про нестачу 3 мільйонів фахівців у сфері кібербезпеки.

Заступник міністра енергетики Євген Владіміров зазначив, що у найбільших підприємствах галузі енергетики з 2017 року розбудовуються нові кіберцентри. «Наразі у нас вже готова концепція забезпечення кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури енергетичного сектору, яка сподіваюсь, скоро потрапить у Кабмін. Також своїм наказом ми вже затвердили перелік об’єктів критичної інфраструктури енергетичної галузі», - прокоментував заступник міністра енергетики.

Начальник департаменту формування та реалізації державної політики у сфері кіберзахисту Держспецзв’язку Данило Мялковський запевнив присутніх у тому, що у нашій державі не все так погано, як здається, адже на сьогоднішній день вже прийнято і працюють з 2019 року декілька постанов Кабінету Міністрів про захист об’єктів критичної інфраструктури.

«Нещодавно був затверджений наказ про методичні рекомендації щодо підвищення рівня кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури.  На мою думку, найголовніше в ньому - впроваджені рівні імплементації рекомендацій із кіберзахисту об’єктів критично-інформаційної інфраструктури. Вони показують як підприємство чи організація відноситься до роботи, пов’язаної із забезпеченням своєї кібербезпеки», - розповів представник Держспецзв’язку.

Іван Пєтухов, віце-президент УСПП з питань інформаційних технологій, подякував керівництву ТПП за просвітницьку роботу та загострив увагу присутніх на найбільш небезпечні положення законопроєкту «Про критичну інфраструктуру» № 5219. За його словами, цей проєкт закону містить поняття та терміни, визначення яким надано із допущенням логічних помилок, або взагалі не надано; містить незаконність та антиконституційність, позасудову конфіскацію власності (п.10 ч.2. ст. 16 цього проєкту Закону передбачається, що Уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури готує висновки та рекомендації власнику/оператору критичної інфраструктури щодо зміни права власності, цільового призначення чи режиму функціонування об’єкта критичної інфраструктури).

Заступник директора департаменту фізичного захисту, режиму та безпеки ПрАТ «Укргідроенерго» Ярослав Жук розкрив досвід щодо системного підходу компанії до охорони периметру енергетичних об’єктів з метою виявлення та попередження несанкціонованого проникнення в заборонену зону. Інтегровані в єдиний інформаційний центр підсистеми контролю та управління доступом, охоронної сигналізації та відеоспостереження забезпечують багатофакторний контроль ближніх та дальніх рубежів, інтелектуальний аналіз тривог, оперативне реагування на інциденти.

Кирило Рудін, головний архітектор ТОВ «АМ Інтегратор Груп», назвав головні проблеми та загрози об’єктам критичної інфраструктури, серед яких відсутність комплексного підходу до питання безпеки периметрів, застарілий підхід до вибору технологій безпеки під конкретні задачі, відсутність регулярних перевірок працездатності систем безпеки та дотримання протоколів персоналом. «АМ Інтегратор Груп» представили практичні кейси реалізації комплексних систем безпеки (КСБ) на об’єктах Міноборони, енергетики, хімічної промисловості, критичних виробництв, на яких впровадили інтеграційну платформу КСБ, відеоспостереження з нейроаналітикою, зашиті алгоритми реагування, відеопідтвердження тривог, звукове оповіщення, біспектральні відеокомплекси контролю підступів до периметра, тепловізійну систему дальнього радіуса дії, систем контролю доступу за біометричними ознаками тощо.

Презентація спікера

Павло Данилюк, регіональний представник Avigilon, доповів про сучасні рішення у сферах відеоаналітики, відеоспостереження, системи контролю доступом та хмарні сервіси, що впроваджуються та підтримуються у всьому світі. Гостям були представлені можливості Avigilon Control Center Software – простий у користуванні інтерфейс з підтримкою штучного інтелекту, завдяки якому критичні події не залишаються непоміченими, забезпечується графічний аналіз відеоданих та прискорюється реакція на події.

Презентація спікера

Генеральний директор НВП «Плазмотехніка» Володимир Грошев розповів про особливості використання автоматизованих робочих місць в захищеному виконанні (ЗАРМ) для обробки таємної, службової та конфіденційної інформації.

Презентація спікера

Комерційний директор ТОВ «Фортісек» Георгій Бойко закликав ретельніше підходити до організації детекції на периметрах об’єктів критичної інфраструктури. Саме на неї покладається виявлення потенційних атак на ранніх стадіях, що надає персоналу охорони достатньо часу для проведення адекватних заходів із локалізації та затримання порушників. Кожен об’єкт потребує індивідуального підходу до визначення кількості ешелонів (рубежів) детекції та фізичних принципів їх функціонування. Детальне передпроєктне вивчення особливостей географічного розташування об’єкту, його господарської діяльності, моделювання загроз, типів порушників і каналів проникнення дозволяють створити алгоритм коректної побудови сигналізаційних рубежів та досягти ефективної роботи системи протягом багатьох років.

Презентація спікера

Головний інженер компанії «Біосол Україна» Олег Коваль розглянув переваги застосування рішень контролю доступу за допомогою безконтактної ідентифікації на базі передової технології розпізнавання венозного малюнку долоні у порівнянні з традиційними технологіями систем ідентифікації: точність і надійність, універсальність та доступність використання, безконтактність, легкість користування, безпека тощо.

Презентація спікера

Олександр Дмитрієв, ведучий системний інженер компанії «АРС» by SE, розповів про важливість забезпечення безперебійним електроживленням критичних об'єктів критичної інфраструктури. До них відносяться системи промислової автоматизації, безперервні та відповідальні виробничі процеси, об'єкти транспортної інфраструктури, інженерні та інформаційні системи адміністративних та комерційних будівель, медичне обладнання тощо. Забезпечуючи безпеку об'єктів критичної інфраструктури, система охорони периметра повинна бути сама по собі високо надійною системою. Устаткування SE допомагає забезпечувати високий рівень надійності та доступності фізичної інфраструктури систем охорони периметра.

На заході  експерти  визначили передові підходи захисту об’єктів критичної інфраструктури. Та найголовніше, що окрім презентації нових технологій, було активізовано діалог між бізнесом та державою, захід вбачав потужний просвітницький сенс.

Читайте також:Перша українська енергокомпанія виходить на ринок ШвейцаріїОсвітні ініціативи: інформуємо перед конференцієюІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ ПРИСВЯЧЕНИЙ ПІДПРИЄМСТВАМ-ДИПЛОМАНТАМ КОНКУРСУКращі експортери в обличчяхКращі експортери в обличчях: інновації та експортна робота ПрАТ «УХЛ-МАШ»Кращі експортери в обличчях: історія компанії «Український папір»Кращі експортери в обличчях: від локального виробника до експорту в США та ОАЕКращі експортери в обличчях: високотехнологічне виробництво для глобальних ринківКращі експортери в обличчях: продовжуємо знайомити вас із лідерами українського експортуКращі експортери в обличчях