укр рус eng
 

Новини Київської ТПП

Наскільки реальна загроза дефіциту ліків, що виникла через пандемію COVID-19?

Олег Сяркевич - член наглядової ради фармацевтичної компанії "Фармак", що є членом Київської торгово-промислової палати, розповів про ситуацію на фармацевтичному ринку і про те, наскільки реальна загроза дефіциту ліків, що виникла через пандемію COVID-19.

Проблему дефіциту ліків вперше озвучила організація європейських виробників генеричних лікарських засобів Medicines for Europe, членами якої є "Фармак" і асоціація "Виробники ліків України". Зараз члени Medicines for Europe активно обговорюють ряд проблем, пов'язаних з пандемією СOVID-19 і забезпеченням лікарськими засобами лікувальних установ ЄС, з акцентом на препарати для інтенсивної терапії. Лікування COVID-19 проводять відповідно до затвердженого протоколу, але специфічних засобів для його лікування поки не існує. У той же час є експериментально сформовані протоколи, які розробили медики в Китаї, Японії, Південній Кореї, ЄС і США. Експериментальним шляхом лікарі з'ясовували, якими зареєстрованими лікарськими засобами можна врятувати життя пацієнтові.

Ліки для інтенсивної терапії в нормальних умовах, в непандемічний період, застосовуються в кількостях в десятки разів менших. У період пандемії кількість важких пацієнтів виростає в сотні разів. До такого непередбачуваного стрибка споживання не були готові навіть розвинені країни. Зараз неможливо передбачити розвиток ситуації, потрібно чітко розуміти, до якого рівня може рости споживання цих ліків і чи вдасться забезпечити їх наявність.

Олег Сяркевич пояснює, що для забезпечення національної безпеки України в сфері лікарських засобів має бути організовано виробництво життєво важливих АФІ і готових лікарських форм, все це також відноситься до біотехнологічних, імунобіологічних субстанцій та препаратів. Для цього в стратегії розвитку держави фармацевтична галузь повинна бути одним з ключових пріоритетів. Наприклад, з початком пандемії в Китаї почало трясти всю світову фармацевтичну промисловість, оскільки більше 35% субстанцій в номенклатурі поставляв Китай. Тепер ми маємо продовження цієї ситуації з індійськими виробниками.

Коли почалися проблеми з постачанням субстанцій з Китаю, істотно зросли ціни на сировину, почалися затримки поставок. При перших симптомах кризи «Фармак» намагався оперативно реагувати, закупити запас АФІ, щоб убезпечити виробництво, не допустити дефіциту. Уряди держав ЄС розглядають гірші варіанти, дипломати працюють з урядом Індії, глобальні міжнародні компанії, які мають виробничі майданчики в Індії, напрацьовують свої рішення щодо забезпечення роботи потужностей і забезпечення логістики, шукають механізми запуску роботи митниці, портів і аеропортів, щоб препарати і субстанції все-таки долетіли або допливли до споживача. Зараз Єврокомісія прораховує, який запас препаратів необхідний для інтенсивної терапії, і аналізує потужності всіх європейських виробників, щоб оперативно забезпечувати зростаючий попит.

 «Україна поки що не знаходиться на піку пандемії, але ми, як і Європа, повинні прорахувати найгірший сценарій. Оцінити наші можливості забезпечити систему охорони здоров'я ліками за умови пікових навантажень на лікувальні установи, тому що місяць тому в ЄС цей сценарій теж здавався політикам нереалістичним. Йдеться про те, щоб на державному рівні порахувати, яку кількість препаратів для інтенсивної терапії потрібно буде для безперебійного забезпечення лікувальних установ, яка частина цих препаратів імпортна, яка українських виробників, виходячи з реєстрацій на ринку. Ми повинні провести інвентаризацію, того, що маємо на ринку, на складах, в субстанціях, у постачальників, у всіх лікувальних установах, у дистриб'юторів і в аптеках», - зазначає Олег Сяркевич.

Він вважає, що Міністерство охорони здоров'я має зібрати необхідні дані, і тоді ми побачимо реальну картину, яким може бути дефіцит і які заходи потрібно приймати для гарантування наявності препаратів. Наприклад, Україна виробляє антибіотики, але не виробляє просунуті міорелаксанти, не виробляє в повному циклі гази для наркозу і т.д.

За фактом інвентаризації повинні послідувати управлінські рішення. В Європі на центральному рівні, а також на рівні урядів країн членів-ЄС, створені спеціальні комісії, на яких виробляють рекомендації для оптимальних рішень. В Україні необхідно створити аналогічну комісію.

Вітчизняні виробники можуть швидко реагувати на запити держави та забезпечити виробництво відсутніх препаратів. Але при цьому держава повинна виступити замовником і гарантувати закупівлю. Крім того, для забезпечення гарантій поставок і управління логістичним ланцюгом потрібні спільні дії виробників і держави.

«Крім того, ми зіткнемося з ростом цін на ліки. Якщо, наприклад, перевізник в 700 разів підвищив тариф, а виробник субстанції збільшив ціну на 100%, то як тоді виробник готових ліків, який декларував ціну в минулому році, зможе забезпечити її незмінність? Тому ціни на препарати доведеться переглянути, а це - до питання ресурсів держбюджету. Коли криза, пов'язана з епідемією, починалася в Китаї, субстанції подорожчали на 20-50%. Зараз фармсировина дорожчає ще швидше», - ділиться член наглядової ради компанії "Фармак".

Всі провідні компанії шукають способи профілактики і лікування коронавірусної інфекції, але потрібно розуміти, що створити нові ліки за два місяці, як і в повному обсязі досліджувати вже відомі зареєстровані ліки з новим показанням, навіть за скороченою процедурою, неможливо. Але найголовніше, що підкреслює Олег Сяркевич - ми повинні на рівні держави проаналізувати, чим ми можемо себе забезпечити всередині країни, що нам потрібно буде дати лікарям і пацієнтам.

Джерело «Інтерфакс-Україна»

Читайте також:Розпочався третій навчальний модуль курсу EUREMШановні працівники та ветерани харчової промисловості!Не словом, а діломНовий імпульс розвитку традиційного українсько-узбецького співробітництваОнлайн-конференція "Нетворкінг. Як викликати ВАУ-ефект при знайомстві та монетизувати 8 з 10 контактів"Успішно стартував перший онлайн проект «Зробимо світ чистішим!»Премія «Крило Гермеса-2020» - ініціатива ТПП України, спрямована на підтримку вітчизняного бізнесуТемпи поширення кіберпандемії швидші, ніж пандемії Covid – ТПП УкраїниВ Україні розпочався Місяць кібербезпеки 2020У Київській торгово-промисловій палаті фінішував другий навчальний модуль за програмою EUREM – "Європейський енергоменеджер (ТПП)"

Календар подій

Жовтень 2020
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

вул. Б. Хмельницького, 55,
Київ, 01054, Україна
info@kcci.org.ua
тел: +380 44 482-0301
факс: +380 44 482-3966
Київська торгово-промислова палата.
© 2014 Всі права застережені.
Погода  
Розробка сайта - Exipilis