укр рус eng
 

Новини Київської ТПП

Воєнний стан сам по собі не є форс-мажором

28 листопада в 10 областях України був введений воєнний стан терміном на один місяць. Бізнес ще не знає, як це може відбитися на його діяльності - зокрема, ускладнить виконання контрактів. І чи можна буде при виникненні будь-яких складнощів в роботі з контрагентами послатися на форс-мажорні обставини. Начальник юридичного відділу Київської торгово-промислової палати, заступник голови і суддя Постійно діючого третейського суду при Київській ТПП, кандидат юридичних наук Наталія Химчук розповіла що таке форс-мажор, хто може визначити наявність форс-мажору і чому факт введення воєнного стану - це ще не форс-мажор.

28 листопада, в 10 областях України вводиться воєнний стан терміном на один місяць. Бізнес, в тому числі аграрний, ще не знає, як це може відбитися на його діяльності - зокрема, ускладнить виконання контрактів. І чи можна буде, при виникненні будь-яких складнощів в роботі з контрагентами, послатися на форс-мажорні обставини. Начальник юридичного відділу Київської торгово-промислової палати, заступник голови і суддя Постійно діючого третейського суду при Київській ТПП, кандидат юридичних наук Наталія Химчук розповіла iAgro, що таке форс-мажор, хто може визначити наявність форс-мажору і чому факт введення воєнного стану - це ще не форс-мажор.
Слово «форс-мажор» - французьке, і термін цей - дуже давній, як і багато термінів, що стосуються торгівлі. Однак в українському правовому полі тлумачення поняття «форс-мажор» як таке не дається, у нас це називається «обставини непереборної сили». Термін «обставини непереборної сили» з'явився тільки з прийняттям 16 січня 2003 року Цивільним кодексу України в новій редакції. Стаття 617 Цивільного кодексу говорить про те, що якщо одна зі сторін порушує зобов'язання за договором, то вона може бути звільнена від відповідальності за таке порушення в тому випадку, якщо воно сталося внаслідок обставин непереборної сили.
У законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» є стаття 14 прим., Що містить перелік обставин, які можуть бути визнані обставинами непереборної сили, причому перелік цей далеко не вичерпаний. Але такими обставинами не можуть вважатися відсутність грошей у боржника або відсутність на ринку товару, необхідного для виконання зобов'язань.
Слово «форс-мажор» сьогодні використовується дуже часто, але далеко не всі до кінця розуміють, що саме вона має на увазі. Наприклад, не кожен пожежа може бути визнаний форс-мажором. Тому що якщо пожежа сталася в результаті підпалу, то це вже кримінально каране діяння конкретної людини. А ось якщо блискавка влучила в дерево, і вигоріла ділянка лісу, то це вже може бути форс-мажором, тому що це сталося не в зв'язку з чиєюсь волею, бажанням або дією.
Коли я хочу пояснити замовнику, що таке «форс-мажор» на рівні найпростіших понять, то зазвичай я кажу: форс-мажор - це коли нікому пред'явити претензії за трапилися неприємності. Звучить не дуже коректно, але багатьом саме таке порівняння допомагає зрозуміти суть форс-мажору.

Слово «форс-мажор» - французьке, і термін цей дуже давній, як і багато термінів, що стосуються торгівлі. Однак в українському правовому полі тлумачення поняття «форс-мажор» як таке не дається, у нас це називається «обставини непереборної сили». Термін «обставини непереборної сили» з'явився тільки з прийняттям 16 січня 2003 року Цивільним кодексу України в новій редакції. Стаття 617 Цивільного кодексу говорить про те, що якщо одна зі сторін порушує зобов'язання за договором, то вона може бути звільнена від відповідальності за таке порушення в тому випадку, якщо воно сталося внаслідок обставин непереборної сили.
У Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» є стаття 14, що містить перелік обставин, які можуть бути визнані обставинами непереборної сили, причому перелік цей далеко не вичерпаний. Але такими обставинами не можуть вважатися відсутність грошей у боржника або відсутність на ринку товару, необхідного для виконання зобов'язань.
Слово «форс-мажор» сьогодні використовується дуже часто, але далеко не всі до кінця розуміють, що саме воно має на увазі. Наприклад, не кожна пожежа може бути визнана форс-мажором, тому що якщо пожежа сталася в результаті підпалу, то це вже кримінально каране діяння конкретної людини. А ось якщо блискавка влучила в дерево, і вигоріла ділянка лісу, то це вже може бути форс-мажором, тому що це сталося не в зв'язку з чиєюсь волею, бажанням або дією.
Коли я хочу пояснити замовнику, що таке «форс-мажор» на рівні найпростіших понять, то зазвичай я кажу: форс-мажор - це коли нікому пред'явити претензії за неприємності, що трапилися. Звучить не дуже коректно, але багатьом саме таке порівняння допомагає зрозуміти суть форс-мажору.

Форс-мажорні обставини майже завжди вимагають підтвердження і засвідчення, і порядок засвідчення виведений в окремий документ, який називається "Регламентом про порядок засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)". У цьому документі прописаний алгоритм процесу визначення форс-мажору як такого, і що має досліджувати уповноважена особа, яка має право підписувати сертифікат про форс-мажор.

Уповноважених осіб, які мають право видавати сертифікат про форс-мажори, не дуже багато в країні, але, як правило, один такий фахівець є в кожній регіональній торгово-промисловій палаті. І кожен такий уповноважений має відповідний сертифікат, яким визначається компетенція уповноваженої особи вивчати, аналізувати подані замовником документи і робити висновки - чи є в представлених документах докази наявності форс-мажору чи ні.

Договірні сторони не завжди вносять в контракт розділ про форс-мажор, і в такому випадку в силу вступає стаття 617 Цивільного кодексу України як акту, юридична сила якого вище, ніж юридична сила контракту. І, навпаки, іноді в контрактах перелік форс-мажорних обставин контрагенти заповнюють термінами і назвами, які не відповідають законодавству, і в такому випадку розділ контракту про форс-мажор може бути визнаний нікчемним в судовому порядку.

Дослідження обставин і документів на предмет наявності або відсутності форс-мажору, насправді, дуже цікавий процес, тому що потрібно знайти причинно-наслідковий зв'язок між тим, що сталося, і наслідками того, що сталося, і з'єднати їх географічний і хронологічний аспекти. Наприклад, в 2017 році багато українських компаній постраждали від вірусу Petya, однак наша Палата видала всього лише один сертифікат про форс-мажор, тому що тільки у одного підприємства були документи, які доводять, що саме в зв'язку з цим вірусом компанія не змогла виконати одну зі своїх зобов'язань.

Аграрні компанії до нас також звертаються за отриманням сертифікату про форс-мажор, і у них, як правило, обставини непереборної сили пов'язані із загибеллю врожаю, і при цьому найчастіше причиною фігурують погодні (метеорологічні) умови або явища. Але це не означає, що погана погода завжди може бути визнана форс-мажорними обставинами. Тому що за кожним врожаєм стоїть агроном, який зобов'язаний відстежувати метеозведення, вживати заходів щодо додаткового зрошенню поля в разі потреби тощо. За врожаєм також стоїть насіннєвий фонд і той, хто відповідає за якість насіння. Також є такий фактор, як засоби захисту рослин, які потрібно вчасно вносити. Тому в процедурі визначення наявності обставин форс-мажору завжди дуже багато різних нюансів. Дослідження - це завжди глибока аналітична робота.

Політичні події в країні не є форс-мажором самі по собі. Наприклад, в 2014 році в Україні почалася антитерористична операція (АТО), і було багато фактів, коли компанії або люди не могли виконати свої зобов'язання через початок бойових дій в Донецькій і Луганській областях. У той період торгово-промислові палати видавали велику кількість сертифікатів про форс-мажори. Однак, якщо підприємство укладає контракт вже після початку АТО, наприклад, в 2017 році, то АТО вже не може бути форс-мажором, тому що ризики невиконання зобов'язань вже є підприємницькими ризиками - бізнесмени, образно кажучи, повинні були врахувати такий фактор, як АТО .

Виходячи з усього вищесказаного, можна сказати, що сам по собі факт введення Верховною Радою України воєнного стану в деяких областях не є форс-мажорною обставиною. Форс-мажором може бути визнано те, що хтось може зробити або, навпаки, не зробити в зв'язку з фактом введення воєнного стану. І при цьому потрібно буде досліджувати нюанси і причини події факту. АТО, пожежа або військовий стан самі по собі не є форс-мажором. Форс-мажорними обставини можуть бути визначені тільки за результатами аналітичного дослідження фахівцем, який має компетенцію і повноваження для проведення такої роботи.

Автор Наталія Химчук

Читайте також:Пріоритетом діяльності Київської торгово-промислової палати була і залишається підтримка підприємництва, розвитку економіки, промисловості Київського регіону19 компаній стали новими членами Київської торгово-промислової палатиКиївська торгово-промислова палата сприяє малому бізнесу України вийти на ринок ОАЕПрактична допомога просуванню українського експорту на виставці GulfoodВиставка Gulfood: індекс ділової активності на українському стенді надзвичайно високийУкраїнська компанія «Овостар» отримала нагороду за найкращу інновацію на міжнародній виставці Gulfood 2021Плідні переговори під час першого дня роботи GulfoodПонад 50 українських компаній продемонструють світу продукти вітчизняного виробництва на Gulfood 2021On-line інфосемінар "Тренінг курс EUREM - Європейський ЕнергоМенеджер в Україні та світі"Наші "Кращі експортери" - КП СПБ «Арсенал»

Календар подій

Березень 2021
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

вул. Б. Хмельницького, 55,
Київ, 01054, Україна
info@kcci.org.ua
тел: +380 44 482-0301
факс: +380 44 482-3966
Київська торгово-промислова палата.
© 2014 Всі права застережені.
Погода  
Розробка сайта - Exipilis