укр рус eng
 

Новини Київської ТПП

Воєнний стан сам по собі не є форс-мажором

28 листопада в 10 областях України був введений воєнний стан терміном на один місяць. Бізнес ще не знає, як це може відбитися на його діяльності - зокрема, ускладнить виконання контрактів. І чи можна буде при виникненні будь-яких складнощів в роботі з контрагентами послатися на форс-мажорні обставини. Начальник юридичного відділу Київської торгово-промислової палати, заступник голови і суддя Постійно діючого третейського суду при Київській ТПП, кандидат юридичних наук Наталія Химчук розповіла що таке форс-мажор, хто може визначити наявність форс-мажору і чому факт введення воєнного стану - це ще не форс-мажор.

28 листопада, в 10 областях України вводиться воєнний стан терміном на один місяць. Бізнес, в тому числі аграрний, ще не знає, як це може відбитися на його діяльності - зокрема, ускладнить виконання контрактів. І чи можна буде, при виникненні будь-яких складнощів в роботі з контрагентами, послатися на форс-мажорні обставини. Начальник юридичного відділу Київської торгово-промислової палати, заступник голови і суддя Постійно діючого третейського суду при Київській ТПП, кандидат юридичних наук Наталія Химчук розповіла iAgro, що таке форс-мажор, хто може визначити наявність форс-мажору і чому факт введення воєнного стану - це ще не форс-мажор.
Слово «форс-мажор» - французьке, і термін цей - дуже давній, як і багато термінів, що стосуються торгівлі. Однак в українському правовому полі тлумачення поняття «форс-мажор» як таке не дається, у нас це називається «обставини непереборної сили». Термін «обставини непереборної сили» з'явився тільки з прийняттям 16 січня 2003 року Цивільним кодексу України в новій редакції. Стаття 617 Цивільного кодексу говорить про те, що якщо одна зі сторін порушує зобов'язання за договором, то вона може бути звільнена від відповідальності за таке порушення в тому випадку, якщо воно сталося внаслідок обставин непереборної сили.
У законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» є стаття 14 прим., Що містить перелік обставин, які можуть бути визнані обставинами непереборної сили, причому перелік цей далеко не вичерпаний. Але такими обставинами не можуть вважатися відсутність грошей у боржника або відсутність на ринку товару, необхідного для виконання зобов'язань.
Слово «форс-мажор» сьогодні використовується дуже часто, але далеко не всі до кінця розуміють, що саме вона має на увазі. Наприклад, не кожен пожежа може бути визнаний форс-мажором. Тому що якщо пожежа сталася в результаті підпалу, то це вже кримінально каране діяння конкретної людини. А ось якщо блискавка влучила в дерево, і вигоріла ділянка лісу, то це вже може бути форс-мажором, тому що це сталося не в зв'язку з чиєюсь волею, бажанням або дією.
Коли я хочу пояснити замовнику, що таке «форс-мажор» на рівні найпростіших понять, то зазвичай я кажу: форс-мажор - це коли нікому пред'явити претензії за трапилися неприємності. Звучить не дуже коректно, але багатьом саме таке порівняння допомагає зрозуміти суть форс-мажору.

Слово «форс-мажор» - французьке, і термін цей дуже давній, як і багато термінів, що стосуються торгівлі. Однак в українському правовому полі тлумачення поняття «форс-мажор» як таке не дається, у нас це називається «обставини непереборної сили». Термін «обставини непереборної сили» з'явився тільки з прийняттям 16 січня 2003 року Цивільним кодексу України в новій редакції. Стаття 617 Цивільного кодексу говорить про те, що якщо одна зі сторін порушує зобов'язання за договором, то вона може бути звільнена від відповідальності за таке порушення в тому випадку, якщо воно сталося внаслідок обставин непереборної сили.
У Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» є стаття 14, що містить перелік обставин, які можуть бути визнані обставинами непереборної сили, причому перелік цей далеко не вичерпаний. Але такими обставинами не можуть вважатися відсутність грошей у боржника або відсутність на ринку товару, необхідного для виконання зобов'язань.
Слово «форс-мажор» сьогодні використовується дуже часто, але далеко не всі до кінця розуміють, що саме воно має на увазі. Наприклад, не кожна пожежа може бути визнана форс-мажором, тому що якщо пожежа сталася в результаті підпалу, то це вже кримінально каране діяння конкретної людини. А ось якщо блискавка влучила в дерево, і вигоріла ділянка лісу, то це вже може бути форс-мажором, тому що це сталося не в зв'язку з чиєюсь волею, бажанням або дією.
Коли я хочу пояснити замовнику, що таке «форс-мажор» на рівні найпростіших понять, то зазвичай я кажу: форс-мажор - це коли нікому пред'явити претензії за неприємності, що трапилися. Звучить не дуже коректно, але багатьом саме таке порівняння допомагає зрозуміти суть форс-мажору.

Форс-мажорні обставини майже завжди вимагають підтвердження і засвідчення, і порядок засвідчення виведений в окремий документ, який називається "Регламентом про порядок засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)". У цьому документі прописаний алгоритм процесу визначення форс-мажору як такого, і що має досліджувати уповноважена особа, яка має право підписувати сертифікат про форс-мажор.

Уповноважених осіб, які мають право видавати сертифікат про форс-мажори, не дуже багато в країні, але, як правило, один такий фахівець є в кожній регіональній торгово-промисловій палаті. І кожен такий уповноважений має відповідний сертифікат, яким визначається компетенція уповноваженої особи вивчати, аналізувати подані замовником документи і робити висновки - чи є в представлених документах докази наявності форс-мажору чи ні.

Договірні сторони не завжди вносять в контракт розділ про форс-мажор, і в такому випадку в силу вступає стаття 617 Цивільного кодексу України як акту, юридична сила якого вище, ніж юридична сила контракту. І, навпаки, іноді в контрактах перелік форс-мажорних обставин контрагенти заповнюють термінами і назвами, які не відповідають законодавству, і в такому випадку розділ контракту про форс-мажор може бути визнаний нікчемним в судовому порядку.

Дослідження обставин і документів на предмет наявності або відсутності форс-мажору, насправді, дуже цікавий процес, тому що потрібно знайти причинно-наслідковий зв'язок між тим, що сталося, і наслідками того, що сталося, і з'єднати їх географічний і хронологічний аспекти. Наприклад, в 2017 році багато українських компаній постраждали від вірусу Petya, однак наша Палата видала всього лише один сертифікат про форс-мажор, тому що тільки у одного підприємства були документи, які доводять, що саме в зв'язку з цим вірусом компанія не змогла виконати одну зі своїх зобов'язань.

Аграрні компанії до нас також звертаються за отриманням сертифікату про форс-мажор, і у них, як правило, обставини непереборної сили пов'язані із загибеллю врожаю, і при цьому найчастіше причиною фігурують погодні (метеорологічні) умови або явища. Але це не означає, що погана погода завжди може бути визнана форс-мажорними обставинами. Тому що за кожним врожаєм стоїть агроном, який зобов'язаний відстежувати метеозведення, вживати заходів щодо додаткового зрошенню поля в разі потреби тощо. За врожаєм також стоїть насіннєвий фонд і той, хто відповідає за якість насіння. Також є такий фактор, як засоби захисту рослин, які потрібно вчасно вносити. Тому в процедурі визначення наявності обставин форс-мажору завжди дуже багато різних нюансів. Дослідження - це завжди глибока аналітична робота.

Політичні події в країні не є форс-мажором самі по собі. Наприклад, в 2014 році в Україні почалася антитерористична операція (АТО), і було багато фактів, коли компанії або люди не могли виконати свої зобов'язання через початок бойових дій в Донецькій і Луганській областях. У той період торгово-промислові палати видавали велику кількість сертифікатів про форс-мажори. Однак, якщо підприємство укладає контракт вже після початку АТО, наприклад, в 2017 році, то АТО вже не може бути форс-мажором, тому що ризики невиконання зобов'язань вже є підприємницькими ризиками - бізнесмени, образно кажучи, повинні були врахувати такий фактор, як АТО .

Виходячи з усього вищесказаного, можна сказати, що сам по собі факт введення Верховною Радою України воєнного стану в деяких областях не є форс-мажорною обставиною. Форс-мажором може бути визнано те, що хтось може зробити або, навпаки, не зробити в зв'язку з фактом введення воєнного стану. І при цьому потрібно буде досліджувати нюанси і причини події факту. АТО, пожежа або військовий стан самі по собі не є форс-мажором. Форс-мажорними обставини можуть бути визначені тільки за результатами аналітичного дослідження фахівцем, який має компетенцію і повноваження для проведення такої роботи.

Автор Наталія Химчук

Читайте також:Страхування транспортування термочутливих вантажів є найбільш складним видом страхових послугЕкономічний форум у Вітебську зібрав учасників з 22 країнДілові жінки мотивують на досягнення й розвитокУ Київській торгово-промисловій палаті відбудеться Саміт «Київського клубу» партнерських торгових палатЗапрошуємо підприємців на семінар "Актуальні питання безпеки малого та середнього бізнесу в сфері трудових та податкових відносин»Комітет підтримки експорту та інвестицій сформував першочергові заходи для забезпечення діяльності ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”Представники фармацевтичної галузі визначали ринки збуту та особливості транспортування продукції фармацевтичних підприємствВипуск інформаційного бюлетеня № 36Партнерський німецько-український проект KVPUkraine продовжує співпрацю з торгово-промисловими палатамиМіжнародна премія European Women Expert Awards!

Календар подій

Травень 2019
ПнВтСрЧтПтСбНд
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
вул. Б. Хмельницького, 55,
Київ, 01054, Україна
info@kcci.org.ua
тел: +380 44 482-0301
факс: +380 44 482-3966
Київська торгово-промислова палата.
© 2014 Всі права застережені.
Розробка сайта - Exipilis