укр рус eng
 

Новини Київської ТПП

Геннадій Чижиков: «Україна повинна стати популярною - в модні країни інвестують»

Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков дав ексклюзивне інтерв’ю порталу LIGA: ЗАКОН Бізнес в якому розповів про Палату, бізнес, інвестиційний клімат, дух підприємництва і марафони.

Як змінилася ТПП України в порівнянні з 2014 роком?

Світ змінюється. Активно змінюється і країна. Нові економічні та зовнішньоекономічні умови диктують нові правила гри. З ними змінюється і ТПП України. Палата стає все більш відкритою і клієнтоорієнтованої. Сьогодні ми активно працюємо над реалізацією Стратегії розвитку Палати. Ми чітко бачимо нові тренди. Перше: діалог бізнесу з владою стає все більш якісним. Друге: з одного боку, зростає позитивна конкуренція серед бізнес-асоціацій як представників інтересів бізнесу, з іншого - бізнес-асоціації об'єднуються і взаємодіють з найважливіших питань. Третє: у бізнесменів змінилися глобальні зовнішньоекономічні і ціннісні орієнтири. У багатьох підприємців раніше був тільки внутрішній споживач, і часто вони забували, що час від часу свою продукцію необхідно вдосконалювати. Зовнішні ж ринки диктують інші умови і зовсім іншу швидкість.

Аналізуючи діяльність системи торгово-промислових палат за кілька років, я б охарактеризував її одним словом - прорив. Завдяки спільним зусиллям нам вдається знаходити рішення складних завдань, просувати законодавчі ініціативи, вибудовувати систему комунікації з усіма зацікавленими сторонами. Наші члени - лідери думок, новатори і підприємці, які формують поточні тренди і майбутнє України.

Що ви намітили для себе на 2019 рік?

Наша стратегічна мета - розвинений і конкурентоспроможний на світових ринках український бізнес. ТПП України - організація довіри, ми не тільки захищаємо інтереси бізнесу, а є організацією, яка надає. Моя головна мета, щоб Палата стала ще більш комфортною для бізнесу, організацією «на відстані витягнутої руки». По більшості питань ми будемо взаємодіяти з бізнесом через інтернет, через смартфони. Саме так ми вже видаємо сертифікати відповідності, зараз працюємо над оформленням форс-мажорів. Але ідея не стільки у формі, ми працюємо над сенсом. Над тим, щоб бізнес при думці «я чогось не знаю / не розумію / хочу» відразу ж ішов до нас в чіткої впевненості: Палата - його організація, в якій йому «прояснять / підкажуть / допоможуть». Ми робимо Палату комфортної платформою для комунікацій, покращуючи якість і швидкість вираження інтересів наших членів. Ми виховуємо у них, та й у себе теж, соціальну відповідальність, допомагаємо знайти партнерів, отримати сприяння у виході на нові ринки, боремося за впровадження законодавчих ініціатив.

Зона вільної торгівлі з ЄС, так і вся зовнішня торгівля драйвит і вабить український бізнес. А наша найсильніша сторона і великий досвід - саме зовнішньоекономічна діяльність. Підприємці бачать, що закордонний ринок дуже конкурентний, але вже починають розуміти, що нічого страшного там немає. І потрібно звільнятися від ментальності «не висовуватися» і «нас там не чекають». Потрібно йти вперед з гаслом: «ми хочемо там бути!», «ми можемо і зробимо це!».

Взаємодіяти з органами законодавчої і виконавчої влади вам необхідно. З ким виходить працювати найбільш ефективно?

Ми як представники бізнесу є невід'ємною частиною процесів, що відбуваються в країні. Діалог між владою і бізнесом покращується, і це дуже важливо підтримувати з двох сторін. Та й бізнес став об'єднуватися з принципових питань.

Палата співпрацює з усіма органами, які впливають на діяльність бізнесу. Ми позиціонуємо себе одночасно як локальну і як глобальну організацію, взаємодіємо з владою на національному і на регіональному рівні. Наприклад, Мінекономрозвитку, Міністерство закордонних справ і Мінагрополітики - наші головні партнери в робочому режимі. Також вибудовуємо активну співпрацю з Офісом з просування експорту. Крім того, комітети підприємців при Палаті (їх близько 20) фокусуються на окремих галузях економіки і активно взаємодіють з комітетами Верховної Ради. Вони формулюють позиції, висувають ініціативи, які ТПП України розглядає і надає в Адміністрацію Президента, Верховну Раду і Кабінет міністрів. Ми брали активну участь в розробці експортної стратегії, стратегії підтримки малого і середнього бізнесу, розробці законопроектів «Маски-шоу стоп», кількох «винних» законопроектів, зокрема №9260, який спрощує порядок реєстрації декларації для малих виноробів. Про необхідність спрощення цієї процедури ми не раз говорили на нашому Національному виноробному форумі, і раді, що нас почули.

ТПП України вибудовує роботу системно, серйозно і надовго. Як я вже говорив, у нас є стратегія розвитку, кодекс етики, ми увійшли в UNIC - ініціативу бізнес-омбудсмена для бізнесу, який прагне працювати прозоро. У нас є порядок денний, який формується нашими членами. Це три напрямки - підприємництво, людський капітал і розвиток зовнішньоекономічної діяльності. Ми узагальнюємо позицію наших членів, надаємо аналіз ситуації, розповідаємо про питання, які нас хвилюють, і доносимо це все до органів влади.

 

Торгово-промислові палати - бізнес-об'єднання, для яких лобіювання інтересів бізнесу - одна з основних функцій. Як в цьому контексті будуються відносини ТПП України і регіональних палат?

Регіональні палати реагують на проблеми, що виникають на певній території або в окремій сфері бізнесу. В умовах децентралізації їх роль в питаннях відстоювання інтересів, залучення інвестицій в регіони, соціальної відповідальності зростає. А ТПП України представляє їх інтереси на національному та міжнародному рівнях. Крім того, ми займаємося координаційною роботою, щоб регіональні палати здійснювали свою діяльність відповідно до законодавства. В цьому і сила системи ТПП - ми працюємо як єдиний механізм. Наша головна спільна мета - підвищити конкурентоспроможність наших членів. Будуть сильними наші члени - будуть сильними регіональні палати - буде сильною і Торгово-промислова палата.

У 2014 році був затверджений регламент посвідчення ТПП форс-мажорних обставин. Як згодом змінювалися кількісні показники видачі сертифікатів щодо обставин, пов'язаних з окупацією територій? Зверталися підприємства за сертифікатами у зв'язку з введенням воєнного стану?

У міжнародній практиці сертифікати про форс-мажори видає незалежна недержавна організація. У багатьох країнах, як і в Україні, ці повноваження делеговані ТПП. За п'ять років ми отримали близько 15 тисяч звернень від українських підприємств і організацій, і можу констатувати, що Палата і на національному, і на регіональному рівні виконала гідно свою функцію. Зараз Україна перебуває в ситуації воєнного стану. І відразу ж почали говорити про форс-мажори. Але слід розуміти, що ТПП видає сертифікат строго відповідно до закону. Форс-мажор засвідчується по кожному конкретному договору, податковому чи іншому обов'язку, виконання якого стало неможливим внаслідок обставин непереборної сили.

Ми видаємо сертифікати про форс-мажори далеко не всім, оскільки часто підприємці намагаються з їх допомогою, скажімо так, прикрити свої недоліки. В цьому році, наприклад, майже в половині випадків ми відмовили у видачі сертифікатів. При цьому ми завжди аргументуємо своє рішення, щоб підприємство знало, чому йому було відмовлено.

ТПП України пропонує українському бізнесу свої послуги в якості третейського судді. Наскільки вони затребувані?

Формулювання трохи некоректне, ТПП такі функції не здійснюють. Торгово-промислові палати, як 400 років тому, так і зараз створювалися і функціонують як організації довіри. Основне їхнє завдання - сприяння бізнесу, а також в хорошому сенсі цього слова, в лобіюванні його інтересів. Абсолютно логічним, в рамках сприяння бізнесу на всіх етапах його діяльності, є створення при палатах інститутів, які б допомагали у вирішенні спорів. При ТПП України як самостійні і незалежні інститути вже більше 25 років діють Міжнародний комерційний арбітражний суд (МКАС) і Морська арбітражна комісія (МАК), які займаються вирішенням зовнішньоекономічних спорів. МКАС при ТПП України є успішним і впізнаваним арбітражним центром. При ТПП України і регіональних ТПП також функціонують третейські суди і центри бізнес-медіації, які ефективно вирішують спори між представниками українського бізнесу.

Я вважаю, що медіація - напрямок майбутнього. Наприклад, в Німеччині 80% спорів вирішується за допомогою медіації, оскільки вона дозволяє не тільки вирішити суперечку, а й орієнтована на збереження партнерських відносин між сторонами спору. Крім того, вона володіє такими якостями, властивими всім альтернативним способам вирішення спорів, як орієнтованість на потреби сторін, швидкість і відносна дешевизна. Звернень багато і це показник довіри до ТПП.

Скільки справ в рік в середньому розглядається в МКАС?

Хочу зазначити, що на кількість справ впливають становище в економіці, рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і багато інших чинників. Були сплески звернень, так в 2015 році МКАС зареєстрував рекордну кількість справ - 922. Зараз ситуація стабілізувалася і якщо звернутися до цифр і статистикою, то за останні два роки МКАС приймає до провадження більше 300 справ на рік, що робить його одним з найбільш авторитетних арбітражних інститутів Центральної та Східної Європи, оскільки схожі інститути в середньому реєструють не більше 100 нових справ на рік. Це також говорить про те, що МКАС користується авторитетом, і, при дотриманні всіх світових стандартів, ефективніше і швидше вирішує спори, а вартість нашого арбітражу в середньому в три рази нижче.

Але не це головне. Арбітражний інститут постійно розвивається і вдосконалюється: з 1 січня цього року вступив в силу новий Регламент, в грудні Президія ТПП України затвердила оновлений Рекомендаційний список арбітрів, який зараз налічує 125 осіб, 59% з яких - іноземці з 35 країн, істотно активізувалося міжнародне співробітництво. З огляду на все це, а також проарбітражную політику держави, я рекомендую всім членам ТПП України звертатися до МКАС за рішенням своїх зовнішньоекономічних спорів, оскільки зараз ви, граючи на своєму полі, можете скористатися тими ж інструментами для захисту своїх прав, що і в іноземних юрисдикціях.

Чи є «чарівна ниточка», смикнувши за яку можна якщо не змінити, то хоча б дати поштовх до реального поліпшення інвестиційного іміджу України?

Упевнений, що Україна стане новою глобальною інвестиційною Меккою вже в найближчі роки. І зараз над цим працюють усі бізнес-асоціації, уряд. Я - позитивіст, тому впевнений, що тільки спільними зусиллями ми сформуємо позитивний імідж нашої країни.

Все дуже просто: потрібно зробити Україну популярною - в модні країни починають інвестувати. Тому ми всі повинні прагнути до того, щоб Україна була на слуху, в новинах зі знаком «плюс». Головні промоутери країни - саме підприємці. Якщо їм працюється добре, є можливості для реалізації та зростання, то і з-за кордону теж прийдуть. Ключове завдання України - звернути на себе увагу світу: потенційним інвесторам потрібні нові «точки» і нові враження.

Дух підприємництва - ключ до інвестиційної привабливості.

Інститут бізнес-омбудсмена - перший досвід в його роботі накопичений. Як ви його оцінюєте?

Ми активно співпрацюємо. ТПП України входить до складу наглядової ради бізнес-омбудсмена. Для мене дуже важливо, що завдяки цьому інституту бізнес стали краще чути. Омбудсмен формує тренд поваги до бізнесу. Він є важливим елементом системи, привертає увагу до бізнес-проблем. Альгірдас Шемета - європейський комісар у минулому, людина з великим досвідом. Дякую Альгірдасу і його команді, саме завдяки їх роботі, підприємців стали чути, і якість цього діалогу поліпшується.

Коли ви пробігли свій останній марафон? Уже намітили наступний?

Моя мета - 60 марафонів до 60 років. Грудневий марафон в Валенсії був вісімнадцятий, або двадцять перший з урахуванням ультрамарафону. Наступний - в січні. Біг для мене - це можливість відповідати на виклики і бути відкритим до світу. Будь-який керівник регулярно стикається зі стресом, викликами, з необхідністю приймати непрості рішення. Біг, як і інші види спорту, дає можливість знайти свою кнопку перезавантаження, не боятися виходити із зони комфорту і формує позитивне ставлення.

І мені особливо приємно, що частина колективу ТПП України вже «побігла». Ми беремо участь у марафонах, різних пробігах. Думаю, ТППУ одна з найбільш позитивних організацій в країні, оскільки ми бачимо не проблеми, а можливості для розвитку. Це наша філософія.

Я часто повторюю китайське прислів'я: «Бажання здатися дуже велике за п'ять хвилин до перемоги». Тому побігли!

Читайте також:Київському центральному конструкторському бюро арматуробудування 55 років!Благодійність як окремий напрямок стратегії розвитку компаніїФінансова грамотність та навички планування витрат та прибутків завжди є актуальною тематикою у процесі управління компанієюЖурнал BUSINESS PANORAMA Київської ТПП виступив інформаційним партнером Міжнародної жіночої премії European Women Expert Awards ім. Ольги ПампухиВласники та представники малого та середнього бізнесу вивчили що таке клієнтоорієнтованість та основні інструменти клієнтського сервісуСемінар-практикум «Розробка, впровадження та підтримка дієвості систем управління безпечності харчових продуктів (НАССР, ISO 22000) на харчових підприємствах. Проведення вутрішнього аудиту на відповідність ISO19011»Київ стає центром синергетики регіональних торгово-промислових палат світуПідприємці знайшли відповіді на актуальні питання в сфері трудових та податкових відносинВ Університеті митної справи та фінансів обговорювали питання українського правового виміруВітаємо нових членів Київської ТПП!

Календар подій

Червень 2019
ПнВтСрЧтПтСбНд
12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
вул. Б. Хмельницького, 55,
Київ, 01054, Україна
info@kcci.org.ua
тел: +380 44 482-0301
факс: +380 44 482-3966
Київська торгово-промислова палата.
© 2014 Всі права застережені.
Розробка сайта - Exipilis