укр рус eng
 

Новини Київської ТПП

Рекомендації щодо дотримання умов законодавства внаслідок внесення змін до Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»

На засіданні Комітету підприємців з питань безпеки ведення бізнесу, який відбувся 28.11.2018 р. напрацьовано Рекомендації для підприємств та організацій - членів палати щодо дотримання умов законодавства  внаслідок  внесення змін до Закону  «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» в частині застосування штрафних санкцій за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності, що набув чинності з 01.10.2018 року.

Нові вимоги щодо аудиту підприємств:

ризики та наслідки неправильної співпраці з аудитором

Далеко ще не всі суб’єкти підприємницької діяльності проінформовані про зміну вектору щодо фіскального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства. Одним із напрямків змін державної політики в сфері фіскального контролю за сплатою податків та зборів є скорочення державного апарату аудиту в органах ДФС і переміщення акценту в бік передачі контрольних функцій незалежним аудиторам, що є поширеним явищем в країнах із сталою розвинутою економікою.

Для прикладу в країнах ЄС, державний контролюючий орган за сплатою податків виконує лише функції фінансового моніторингу, камеральної перевірки фінансової, податкової звітності та здійснює аналітичну роботу, направлену на виявлення невідповідностей публічної інформації, якою є звітність суб’єктів господарювання. Перевірка як окремих показників фінансово-господарської діяльності, так і діяльності в цілому здійснюється незалежними аудиторами та аудиторськими  компаніями  яких наймають суб’єкти господарської діяльності.

         Таким чином незалежний аудит в особі аудиторської компанії здійснює перевірки як технічна станція обслуговування автомобілів, проводить регламентні роботи технічного нагляду за автомобілями.

         Поступовий перехід від жорсткого фіскального контролю в бік аудиторського нагляду і є саме тими демократичними змінами, які мають інтегрувати наше суспільство в країни розвинутої економіки та демократії.

         Всі зміни чинного законодавства ми звикли розрізняти як такі, що прямо нас стосуються і тими, що не зачіпають нашої діяльності.

         Ті законодавчі зміни, що прямо стосуються фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання ми також розглядаємо з позиції наслідків від їх впровадження та безпосереднього впливу на фінансово-господарську діяльність. Саме з цієї позиції є нововведення, впроваджене Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» в частині застосування штрафних санкцій за порушення порядку оприлюднення  фінансової звітності, що набув чинності з 01.10.2018 року.

         Відповідно до цього закону вносяться зміни до ряду законодавчих актів України, а саме в ст.. 16316  Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає впровадження штрафних санкцій за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності. Згідно затвердженої норми:

-         Порушення порядку оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським звітом тягне за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто від 17000 грн. до 34000 грн.

-         Повторне протягом року вчинення порушення вже від 2000 до 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто від 34000 грн. до 51000 грн.

Справа в тому, що з 01.01.2019 року вступають в силу норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до яких розширюється коло суб’єктів підприємницької діяльності, які повинні публічно розміщувати свою фінансову звітність, затверджену аудиторським звітом. До таких суб’єктів господарювання відносяться:

  • Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів);

Примітка: підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ, що відносяться до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств.   

  • Публічні акціонерні товариства;
  • Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку;

Примітка: суб'єктом природної монополії розуміється суб'єкт господарювання що перебуває у стані природної монополії, тобто за умови відсутності конкуренції в межах або конкретної галузі або конкретної території.

  • Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;

Примітка: до цих суб’єктів господарювання відносяться, суб’єкти, які здійснюють геологорозвідку, розробку родовищ, видобуток корисних копалин, в тому числі по договору про спільну діяльність, транспортування трубопроводами вуглеводнів.

  • Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів - балансова вартість активів – від 20 млн. євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – від 40 млн. євро; середня кількість працівників – понад 250 осіб;
  • Середні підприємства – балансова вартість активів – від 4 млн. євро до 20 млн. євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – від 8 млн. євро до 40 млн. євро; середня кількість працівників – від 51 до 250 осіб;
  • Інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств.

Примітка: юридична особа, яка відповідно до чинного законодавства надає одну чи декілька фінансових послуг. Наприклад: кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди та інші. 

Ця норма набуває  чинності з 01.01.2019 року, згідно цього положення не пізніше ніж до 01 червня, що настає за звітним. визначена категорія підприємств зобов’язана оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці в повному обсязі.

Якщо підприємство до 2018 року не зверталось до аудиторів і не підтверджувало свою фінансову звітність аудиторським висновком, то вимоги Міжнародних Стандартів Аудиту за яким працюють аудитори і в Україні зобов’язують підтвердити  попередній 2017 рік, оскільки для повного підтвердження звітності слід підтвердити вхідні залишки, а це і є показники 2017 р.  фінансової звітності на кінець періоду.

Окремо слід зазначити, що реформування бухобліку в Україні має свою історію. Метою цього реформування є наближення національних стандартів бухобліку до міжнародних.

Станом на сьогодні принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні є таким, що не суперечить міжнародним стандартам.

У відповідності до Указу Президента України «Про перехід України до загальноприйнятої у міжнародній практиці системи обліку та статистику» від 23.05.1992 р. №303 було розпочато роботу з реформування національної системи бухгалтерського обліку з використанням міжнародних  бухгалтерських стандартів.

КМУ в 1993 році була затверджена відповідна Концепція та Державна програма переходу на міжнародну систему обліку, що передбачала наближення первинного бухгалтерського та статистичного обліку на підприємствах різних форм власності  до міжнародних стандартів обліку та звітності.

Перші підприємства, які в Україні перейшли на міжнародні стандарти бухгалтерського  обліку (МСФЗ) були фінансові установи, банки, акціонерні товариства, професійні учасники фондового ринку та страхові компанії.

Саме на послідовне виконання вже затвердженої Концепції та Програми реформування направлено розширення кола господарюючих суб’єктів, що мають з 01.01.2018 року перейти на облік по МСФЗ з відповідними наслідками звітування в 2019 році.    

Постановами КМУ визначено які з підприємств мають перейти в обов’язковому порядку на бухоблік по МСФЗ:

Підприємства

Терміни

  • Акціонерні товариства

01.01.2012

  • Банки

01.01.2012

  • Фінансові установи

01.01.2013

  • Фін послуги (управління активами) з КВЕД ДК 009:2010

01.01.2014

  • Кредитні спілки

01.01.2015

  • Підприємства, що становлять суспільний інтерес (підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ, що відносяться до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств. 

01.01.2018

  • Підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.

01.01.2018

 

Перехід від національних стандартів ПСБо (Положення (стандарти) бухгалтерського обліку) на МСФЗ (Міжнародні стандарти фінансової звітності)

містить ряд особливостей. В контексті оприлюднення звітності, це питання також стає вкрай актуальним, оскільки оприлюднена звітність має відповідати визначеним законодавцем критеріям, в тому числі має бути підтверджена аудиторським звітом.

Процес глобалізації, створення світової фінансової системи, стирають межі окремих держав, перетворюючи світ на єдиний простір з спільно створеними правилами проживання, як для співмешканців комунальної квартири. Відбувається поступова уніфікація законодавства і правил співіснування. Для прикладу є директиви ЄС, які обов’язкові для всіх країн Євросоюзу, а є окремі національні стандарти, що діють виключно на території окремих держав. Одним із таких поширених правил є те, що вся звітність будь-якого підприємства є публічною і підтверджується незалежними аудиторами. Тому, слід очікувати, що перелік підприємств, які мають підтверджувати свою звітність аудиторським звітом буде лише розширюватись. Спроба поширити підтвердження аудиторами звітності на всі без виключення підприємства в новітній історії нашої країни вже була. В 1993 році був прийнятий Закон України «Про аудиторську діяльність», згідно якого звітність всіх підприємств мала бути підтверджена аудитом. Відповідно, звітність за 1994 рік подавалася в Податкову разом з аудиторським висновком. Зважаючи на глибокі кризові явища в економіці України 90-х років та наявність розвинутого ревізорського апарату в державних перевіряючих органах, дана норма про обов’язковий аудит для всіх підприємств була зупинена, а в подальшому  виключена.

         Світове співтовариство і глобалізаційні процеси підштовхують Україну саме в напрямку створення суспільного аудиторського нагляду. Відповідно, з часом, всі працюючі підприємства в Україні будуть змушені мати свого аудитора і звітність, підтверджену аудиторським звітом.

Член Комітету з питань безпеки ведення бізнесу

Київської ТПП,

директор ТОВ «НХД-Аудит»,

аудитор, кандидат економічних наук                                      Вакуленко Є. В.

(067) 465-04-38, (044) 462-52-12

Читайте також:Експортери вперед!Експерти назвали практичні кроки виходу на ринки ЄССтоличні підприємці дізнались про додаткові можливості для експорту на канадський ринокВоєнний стан сам по собі не є форс-мажоромЗапрошуємо взяти участь у семінарі ЄБРР «Транспортна логістика. Практика. Оптимізація»Україна та Литва посилюють торговельно-економічне та інвестиційне співробітництвоЛегка промисловість України: бути чи не бутиУ Київській ТПП визначили актуальні питання для МСБ: ТОП-10 інструментів маркетингу, перевірки Держпраці, податкові спори, доступне кредитуванняДо уваги підприємців!Міжнародний жіночий експертно-правовий союз запустив масштабний проект - премію European Women Expert Awards 2019

Календар подій

Грудень 2018
ПнВтСрЧтПтСбНд
12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
вул. Б. Хмельницького, 55,
Київ, 01054, Україна
info@kcci.org.ua
тел: +380 44 482-0301
факс: +380 44 482-3966
Київська торгово-промислова палата.
© 2014 Всі права застережені.
Розробка сайта - Exipilis