укр рус eng
 

Онлайн-журнал

Експорт: стратегія нашого майбутнього

Кризова ситуація в українській економіці не залишає вибору українським компаніям, яким, як повітря, потрібно розвивати експорт. Вузькість платоспроможного внутрішнього ринку змушує бізнес шукати партнерів за кордоном, причому, нерідко в досить екзотичних країнах на кшталт Танзанії або держав Близького Сходу. Втім, будь-які домовленості з далекими партнерами часто-густо руйнуються об стіну державної бюрократичної машини. Часто буває так, що і держава є перспективним ринком, і місцеві бізнесмени зацікавлені в українському експорті, але неузгодженість на рівні держав у плані митних процедур, санітарного контролю та ін. робить експортні поставки неможливими. Саме тому, розвиваючи свої бізнес-стратегії, бізнесмени звертають свої погляди на уряд, чекаючи від нього підтримки у вигляді чітко сформульованої і дієвої експортної стратегії.

У пошуках експортної стратегії

Як свідчить міжнародна практика, експортна стратегія будь-якої країни є одним з гоодвніших документів довгострокового урядового планування. Наша країна в цьому сенсі не виняток. А головне - така програма повинна містити чітке розуміння за рахунок чого, і на яких саме ринках можливе зростання експорту.

Стратегія не повинна бути «мертвим» документом. В ході моніторингу вона має коректуватися залежно від кон'юнктури і цілей, що змінюються.

В уряді необхідність експортної стратегії розуміють. За словами першого віце-прем'єра Степана Кубіва, подібну програму в Кабміні сприймають як чіткий план з конкретних дій щодо підвищення конкурентоспроможності, появи нових робочих місць і зростання доходів. І розробка такої стратегії вже ведеться. У вересні-жовтні цього року вже пройшли 2 національні консультації з розробки Дорожньої карти Національної експортної стратегії. Проект ініціювало Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, підтримав Western NІS Enterprise Fund. Залучили до розробки стратегії і International Trade Center (ІТС), агентство, яке має досвід розробки таких документів в 50 країнах світу.

Доки розробляється експортна стратегія, влада намагається підтримати українських експортерів. Так, про діяльність Офісу із просування експорту розповіла на саміті, що відбувся в Одесі, Тетяна Міськова, менеджер проекту «Рада з просування експорт» при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України. За її словами, Офіс займається проведенням бізнес-форумів за кордоном, розробкою інформаційних матеріалів для потенційних зарубіжних партнерів українських експортерів. Про можливості державної підтримки з боку дипломатів зробив доповідь заступник начальника економічного управління Міністерства закордонних справ України Володимир Хоманець.

Разом з тим питання розробки стратегії експорту як на державному рівні, так і на рівні кожного конкретного бізнесу залишається актуальним.

Не залишилися осторонь від цього процесу і учасники III саміту «Україна і світ. Новий діалог» - представники провідних українських компаній, що реалізують експортоорієнтовані стратегії. Основними темами програми заходу стали розвиток транспортної інфраструктури для експорту, ключові напрямки державної підтримки експорту, державно-приватне партнерство, нові ринки для українських аграріїв, розвиток експортного потенціалу малого та середнього бізнесу, спрощення митних процедур. Темами панельних дискусій стали здійснення експортно-імпортних операцій та сприяння зовнішній торгівлі, а також розвиток торгово-економічних зв'язків з Китаєм.

Союз держави і бізнесу

Саме так можна коротко висловити нову формулу партнерства держави та бізнесу, яку прийнято називати державно-приватним партнерством (ДПП). Про особливості та перспективи ДПП учасники саміту детально дізналися від засновника юридичної компанії Pavlenko Legal Group, екс-першого заступника міністра охорони здоров'я України Олександри Павленко. За словами доповідача, ДПП стало можливим з прийняттям нової законодавчої бази.

Часи змінюються: якщо раніше у жодного міністерства не було функції сприяння бізнесу, то сьогодні партнерство держави і бізнесу вельми актуальне. Щоправда, процедури тендерного відбору державних партнерів в даний час  лише відпрацьовуються, але є всі шанси, що вони будуть прозорими, як це вже сталося в системі держзакупівель.

Чим бізнес, незалежно від приналежності до категорії «експортер-імпортер», може бути цікавий державі і навпаки? Олександра Павленко зазначає, що в першу чергу мова йде про досить «ласі» для бізнесу об'єкти недобудови. Крім того, інтерес  представляють земельні наділи, які перебувають у віданні міністерств, але не використовуються. «Наприклад, коли я працювала в Міністерстві охорони здоров'я, ми виявили великі земельні наділи, які взагалі не використовувалися за профілем», - зазначила юрист.

Ще одна цікава опція для ДПП - різні сервіси, які можуть бути цікаві державі. Причому такі послуги представники бізнесу нині можуть пропонувати за власною ініціативою. «Це нова опція для державно-приватного партнерства, - каже Олександра Павленко, - Раніше щодо ДПП йшлося тількилише про матеріальні об'єкти, наприклад, про такі привабливі як дороги, процес їх будівництва».

На думку доповідача, у ДПП є всі шанси якісно розширюватися. Зокрема, за її словами, для інвесторів в Європі перше місце з точки зору інтересу посідає медична та фармацевтична галузі. Цей тренд буде характерний і для України, тому бізнесу вже зараз варто придивлятися до інфраструктурних та сервісних проектів, в якому він може взяти участь.

Китайський вектор

Напевно, немає в нашій країні компанії-експортера, яка, плануючи експортні поставки, не замислювалася б про експорт в країну висхідного сонця. За словами директора офісу компанії Fialan в Китаї Романа Кривошеєва, тема експорту в Китай в останні два роки стрімко набирає обертів. І цьому є цілком логічне пояснення: після фактичної втрати російського ринку, найбільший перспективний і платоспроможний китайський ринок просто не може не привертати до себе уваги українського бізнесу.

За останній час торгово-економічні відносини з Китаєм зазнали серйозну еволюцію. Якщо раніше українські бізнесмени поставляли до Китаю сільськогосподарську або сировинну продукцію з низькою доданою вартістю, то тепер мова йде про більш складні продукти - готові продукти харчування, наприклад.

За словами Романа Кривошеєва, китайські споживачі дуже добре ставляться до української продукції, незважаючи на те що, на їхньому ринку активно присутні такі гранди експорту як США, ЄС, Канада та Австралія. «Ситуація в Китаї чимось нагадує реалії нашого минулого життя. На тлі невдоволення китайськими споживачами місцевої продукції, все імпортне в КНР видається привабливим і високоякісним», - говорить директор офісу компанії Fialan в Китаї. З огляду на цей благодатний грунт, українським бізнесменам залишається лише вірно визначити точку входу та стратегію поведінки на китайському ринку, що має свій особливий менталітет.

Китайський менталітет - це не гучні слова. Світогляд тамтешніх мешканців істотно відрізняється від нашого. І, не враховуючи цього, бізнесмени можуть наробити багато суттєвих помилок, втративши і споживача, і реальний прибуток.

Роман Кривошеєв: «Існує думка, що Китай - це далеко і складно. Але ми 12 років займаємося роботою з КНР і для нас цей ринок знайомий. Позиціонування товарів - тих же продуктів харчування, яких Китай потребує, необхідно здійснювати з урахуванням місцевого менталітету. Тут немає дрібниць - адаптування і позиціонування товарів повинно здійснюватися з оглядкою на традиційні погляди китайців на рецептуру та упаковку продуктів. Ми готові в цьому допомогти українським компаніям і часто говоримо, що відстань Китаю для них дорівнює лише відстані до нашого офісу. Ми надамо необхідну аналітичну та практичну підтримку. При цьому мова йде як про послуги комплексно під ключ, так і про невелику консалтингову підтримку».

Його Величність Податок

Працюючи на міжнародних ринках, українським компаніям-нерезидентам важливо обрати правильну, що відповідає конкретним завданням податкову юрисдикцію. Про це в своєму виступі детально розповіла старший юрист Міжнародної юридичної компанії ICF Legal Service Катерина Грабовик. За її словами, при виборі податкових юрисдикцій не існує універсальних рішень і необхідно робити вибір, виходячи з нюансів діяльності та завдань компанії. Серед найбільш цікавих з точки зору податкового режиму держав, Катерина Грабовик назвала Кіпр, Мальту, ОАЕ, Естонію та інші країни.

Як свідчить практика експортерів, при виборі зарубіжної податкової юрисдикції краще не спиратися на власну ініціативу і поверхневі знання, отримані з Інтернету, а звернутися до професійних юристів, наприклад, з ICF Legal Service. І вони вам пояснять, що висока ставка податку на прибуток на тій же Мальті (35%) аж ніяк не стосується нерезидентів, яким за місцевим законодавством відшкодують 6/7 сплаченого податку. В результаті ефективна ставка на батьківщині мальтійського хреста при торгівлі складе лише 5%.

За словами Катерини Грабовик, для експортерів традиційно цікавий Кіпр з його ставкою податку на прибуток в 12,5%, лояльністю до бізнесу та легкою звітністю. Але не варто забувати і про інші варіанти. Наприклад, Естонію, чиє податкове законодавство називають унікальним в Європі. За рішенням «гарячих естонських хлопців» з тамтешнього парламенту, прибуток не підлягає оподаткуванню до розподілу дивідендів.

«Куди везти, господарю?»

Припустимо, що ділові переговори вже закінчені, контракти підписані і справа, начебто за малим, поставити товар споживачеві. Втім, це тільки здається, що логістика товару від виробника до споживача це простий і механічний процес. За словами керівника проектів з розвитку логістичної компанії Delivery, Олександра Ільницького, питання поставок - ключові при реалізації експорту. Адже, за розрахунками, в середньому витрати на доставку складають до 40% в кінцевій вартості товару.

Для того, щоб бути конкурентоспроможними, необхідно зробити правильний вибір перевізника - і часто вітчизняним компаніям вигідніше працювати саме з українськими логістами. Правильний вибір логістичних партнерів дозволяє знизити собівартість і бути більш конкурентоспроможними на зарубіжних ринках.

За словами Олександра Ільницького, не варто забувати, що послуги логістичної компанії (тієї ж Delivery) - це не тільки безпосередньо доставка, але і надійна упаковка, митне очищення, зберігання, індивідуальне страхування вантажів. А, значить, правильний вибір перевізника - запорука успіху будь-якої експортної поставки.

Обираючи між вітчизняними та іноземними партнерами-логістами не варто забувати і про втрати на курсових різницях, які для українською компанії можуть виявитися істотними. Ідеальною схемою видається мікс послуг між вітчизняним та іноземним перевізником. Особливо це актуально для поставок в ті країни, де українські компанії-логісти поки не відкрили свої офіси або не мають надійних місцевих партнерів.

Широка тарифна сітка Delivery, активний досвід роботи в сфері середнього та малого бізнесу дозволить клієнтам компанії оптимізувати витрати на доставку, істотно знизивши собівартість експортної поставки.

Учасники саміту - а це понад 100 учасників та партнерів - висловили впевненість, що практичний досвід бізнесу та регулююча роль держави здатні згуртуватися при виробленні експортної стратегії країни. А результатом її реалізації стане нова експортоорієнтована і конкурентоспроможна економіка нової України. Країни, де держава, нарешті, стане ефективним та надійним партнером прозорого бізнесу.

Катерина МИРОНЕНКО

Читайте також:Почему клиенты уходят к другим или как получить клиента на всю жизнь?Табір всебічного розвитку «ProfyCamp»BITMINTECH: революційний метод заробітку на технологіяхЕкатерина Балановская: Чего стоит кресло СЕО международной компании?КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ - ЯК ОДНА З ПЕРЕВАГ МЕДІАЦІЇ ПРИ ВИРІШЕННІ СПОРІВТРИ ТАКТИКИ ПЕРЕГОВОРОВ, КОТОРЫЕ ПРИВЕДУТ К УДАЧНОМУ СОГЛАШЕНИЮЄВРОПЕЙСЬКА НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА ОЦІНИЛА ЗДОБУТКИ УКРАЇНСЬКОГО ВЧЕНОГОУніверситет банківської справи утримує лідерство щодо працевлаштування випускниківДП ”Укрметртестстандарт”: повірка та калібрування приладів для вимірювання зусиль натягу тросів і арматуриОЛЕКСАНДР ДАНИЛЕЙКО: «НАШЕ ГОЛОВНЕ ПРАВИЛО – ДІЄВА ПІДТРИМКА УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЙ У ЇХ ВИХОДІ НА ІНОЗЕМНИЙ РИНОК»

Календар подій

Липень 2018
ПнВтСрЧтПтСбНд
1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
вул. Б. Хмельницького, 55,
Київ, 01054, Україна
info@kcci.org.ua
тел: +380 44 482-0301
факс: +380 44 482-3966
Київська торгово-промислова палата.
© 2014 Всі права застережені.
Розробка сайта - Exipilis