укр рус eng
 

Онлайн-журнал

ОЛЕКСАНДР ДАНИЛЕЙКО: «НАШЕ ГОЛОВНЕ ПРАВИЛО – ДІЄВА ПІДТРИМКА УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЙ У ЇХ ВИХОДІ НА ІНОЗЕМНИЙ РИНОК»

На чому сконцентрована робота МЗС України на зовнішньоекономічному напрямку? Як Міністерство допомагає українським товаровиробникам у виході на закордонні ринки?

Останні два з половиною роки Україна стикається з безпрецедентними викликами і загрозами. Військова агресія Росії проти України, тимчасова окупація Криму, введення цією країною обмежень і заборон на імпорт та транзит української продукції, несприятлива цінова кон’юнктура на світовому ринку створюють абсолютно нові зовнішньоекономічні реалії. Реагуючи на ці виклики, Міністерство оперативно адаптувало свою роботу до пріоритетних завдань, які сьогодні стоять перед нашої державою в зовнішньоекономічній сфері.

Під час наради керівників закордонних дипломатичних установ України, яка відбулась 22-24 серпня 2016р., керівництвом держави було підкреслено важливість продовження системної роботи МЗС на зовнішньоекономічному напрямку та її посиленні. Насамперед, мова йде про розширення доступу українських товарів до зовнішніх ринків збуту, жорстке лобіювання та захист національних інтересів і українського товаровиробника, зміцнення економічної незалежності держави та залучення іноземних інвестицій.

Відтак, ми приділяємо пріоритетну увагу роботі з національним бізнесом, фактично кожне вітчизняне підприємство може розраховувати на дипломатичну підтримку з боку Міністерства та українських дипустанов.

Якщо говорити про конкретні запити від бізнесу, які надходять до МЗС, то насамперед це необхідність отримання додаткової інформації щодо особливостей імпорту певних груп товарів до іноземних країн, наявності тарифного та нетарифного регулювання, технічних норм, ліцензування тощо. Ми намагаємось максимально ефективно реагувати на такі звернення та надавати інформаційну підтримку.

Оскільки МЗС, на відміну від інших державних відомств, має в своєму розпорядженні унікальний інструмент – дипломатичні представництва за кордоном, ми прикладаємо всі зусилля, щоб забезпечити на їх основі інституційний захист інтересів національного бізнесу за кордоном. У разі наявності проблемних ситуацій із іноземними партнерами, в абсолютній більшості випадків має місце необхідна та оперативна дипломатична підтримка українського виробника з боку МЗС та посольства України в певній країні.

Окремим, але не менш важливим напрямком нашої роботи, є сприяння національним експортерам у виході на іноземні ринки збуту. Маючи налагоджені контакти з діловими колами країн перебування, дипломатичні установи України забезпечують їх інформування про експортний потенціал України та конкретні пропозиції вітчизняних товаровиробників. Окрім цього, дипустановами надається підтримка українському бізнесу в організації участі в престижних міжнародних виставках, форумах, забезпечується дипломатичний супровід участі в конкурсних торгах за кордоном.

Дозволю навести собі кілька промовистих прикладів.

Так, Посольством України в Австрії спільно з компаніями «Deloitte» та «Willard Group» у травні цього року було проведено виставку-презентацію продукції харчової промисловості у м. Відень, у рамках якої представники низки вітчизняних експортерів отримали можливість налагодити безпосередні контакти з провідними австрійськими компаніями роздрібної торгівлі «Billa», «Spar» та «Metro».

Буквально кілька тижнів тому за безпосереднього сприяння Посольства в Ірані, український виробник ТОВ «Азовмаш» уклав контракт вартістю 100 млн. дол. США на поставку 3000 вагонів. І це лише перший крок, адже потреба Ірану і потенціал подальших замовлень оцінюється в 1 млрд. дол.

З початку року за сприяння дипломатичних установ України було започатковано понад 40 інвестиційних проектів, у різних галузях економіки.

Позитивним є досвід з популяризації інвестиційного та економічного потенціалу окремих областей України. Упродовж першого півріччя за участі представників регіонів проведено понад 65 таких заходів, а також понад 250 презентацій силами виключно українських дипустанов.

Які завдання стоять перед Радою експортерів та інвесторів при МЗС України? Як Ви оцінюєте ефективність її роботи?

Рада експортерів та інвесторів при МЗС – відкрита і динамічна платформа, яку Міністерство активно використовує для прямого діалогу з українськими виробниками. Відтак, її головним завданням є реагування на реальний запит бізнесу та функціонування в режимі «єдиного вікна» для вітчизняних підприємств у питанні отримання дипломатичного сприяння.

З метою систематизації такої роботи, в рамках Ради діє єдиний і чіткий алгоритм опрацювання звернень бізнесу, що дозволяє забезпечити швидкість їх розгляду та пропонувати компаніям оптимальні рішення щодо порушених ними питань.

Іншим завданням Ради є агрегація та поширення серед ділових кіл інформації, яка може мати для них практичну користь. Насамперед, це звернення іноземних компаній щодо пошуку українських ділових партнерів, інформаційно-аналітичні матеріали стосовно перспективності тих чи інших іноземних ринків, оголошення конкурсних процедур за кордоном, проведення міжнародних виставкових заходів тощо.

З цією метою в оперативному порядку здійснюється відповідна розсилка членам Ради та іншим українським компаніям, які звертались до Міністерства, а також розміщується на веб-сайті Ради та її офіційних сторінках в соціальних мережах Фейсбук і Твіттер. Так, з вересня минулого року на офіційному сайті розміщено понад 600 відповідних інформаційних повідомлень.

Говорячи про ефективність роботи, можу зазначити, що запровадження єдиного алгоритму дозволило суттєво оптимізувати взаємодію з бізнесом. Так, в рамках оновленої Ради МЗС та дипустановами вже надано дієвого дипломатичного сприяння понад 500 українським компаніям, силами українських дипустанов організовано понад 440 презентацій експортного потенціалу вітчизняних компаній, проведено понад 1000 заходів для іноземного бізнесу з метою презентації експортного та інвестиційного потенціалу України, можливостей українських виробників.

Нещодавно в рамках роботи Ради ми вперше провели виставку інноваційних українських проектів «Ukraine Innovation Expo 2016», яка зібрала понад 230 представників дипломатичного корпусу, іноземних та українських ділових кіл. За її результатами 10 презентованих проектів досягли домовленості щодо залучення інвестицій та попередніх замовлень продукції.

Можу запевнити читачів, що ми не збираємось зупинятись на досягнутих результатах. За результатами проведеного розширеного засідання Ради в рамках наради керівників закордонних дипломатичних установ України 22 серпня, маємо чітке бачення щодо подальших кроків та посилення взаємодії з національним бізнесом.

Дозволю собі поділитись деякими нашими планами. Так, вже фактично сформований графік заходів економічного спрямування, які вже заплановані до проведення нашими дипломатичними установами за кордоном до середини 2017 року, а також тих, які можуть бути проведені за достатньої зацікавленості бізнесу. Цю інформацію ми плануємо розмістити у відкритому доступі на веб-сайті Ради.

Відтак, кожне українське підприємство зможе отримати інформацію про той чи інший захід, прийняти рішення про свою участь у ньому та завчасно вирішити необхідні організаційні питання. Такий підхід дозволить підвищити системність взаємодії, а також забезпечити належну координацію зусиль МЗС, дипустанов та бізнесу.

На ринок Росії припадала значна частина українського експорту. Чи проводиться робота з підприємствами, які були найбільш залежними від російського ринку, щодо їх переорієнтації на альтернативні ринки?

Сьогодні російська сторона фактично проводить торговельну війну проти України, у рамках якої нею вжито низку системних заходів щодо заборон і обмежень стосовно нашої держави у торгівлі товарами, послугами та транзиті українських товарів.

З початку цього року Росія в односторонньому порядку призупинила дію Договору про зону вільної торгівлі з Україною та запровадила ембарго на імпорт продовольства. Російська влада створює значні перешкоди для транзиту українських товарів до країн Центрально-Східної Азії. Загалом, внаслідок агресивної політики Кремля за період з 2013 по 2015 рр. російська частка в українському експорті скоротилась майже вдвічі – з 29,4% до 15,9%, а за результатами 5 місяців ц.р. знизилась до 7,9%.

Натомість, введення в дію Повної та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом дозволило збільшили частку ЄС в українському експорті з 23% (станом на кінець 2013 р.) до 34,1% (станом на кінець травня ц.р.). Обнадіює те, що всупереч загальній тенденції, обсяг українського експорту до ЄС за перші 5 місяців ц.р. вперше за останні 2 роки збільшився на 4,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2015 р.

Позитивно, що цей прогрес досягнуто за рахунок нарощування експорту до Європи продукції за такими статтями як машинобудування; машини та устаткування, транспортні засоби, прилади, продовольчі товари.

Нажаль, не кожне українське підприємство може достатньо швидко адаптувати свою продукцію до стандартів ЄС та вийти на висококонкурентний європейський ринок.

Які ринки на сьогодні є для України найбільш перспективними? Що робить МЗС для відкриття для українських компаній нових ринків?

В питанні перспективних ринків для українського бізнесу, в першу чергу, мова безперечно йде про європейський ринок у контексті набуття чинності Угоди про асоціацію та створенням зони вільної торгівлі з ЄС. З метою надання належного сприяння національним товаровиробникам у встановленні контактів з потенційними партнерами в Європі, Представництвом України при ЄС реалізовано проект «Центр підтримки експортерів».

Центр надає як консультативну – інформування та роз’яснення щодо загальних та окремих умов доступу на ринки ЄС, так і практичну допомогу – сприяння в пошуку партнерів, організації зустрічей тощо. На веб-сайті Представництва розміщені вичерпні довідкові та рекомендаційні матеріали, що покликані відповісти на всі можливі питання українських підприємств, які виходять на європейський ринок.

Втім, нами опрацьовуються можливості просування вітчизняної продукції і на ринки інших регіонів, в першу чергу країн Південно-східної Азії, Близького Сходу та Африки.

Так, до загального засідання Ради експортерів та інвесторів у вересні минулого року МЗС було підготовлено низку інформаційно-аналітичних матеріалів з загальним оглядом перспектив просування продукції українського виробництва на закордонні ринки, іноземних провідних об’єднань бізнесу, які можуть спряти у пошуку партнерів за кордоном, іноземних електронних майданчиків тощо. Вся ця інформація знаходиться у відкритому доступі на веб-сайті Ради.

У грудні  минулого року за участі понад 70 представників провідних об’єднань бізнесу та українських експортоорієнтованих підприємств нами було проведене тематичне засідання Ради, присвячене розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва з країнами Африки.

З метою забезпечення ефективного діалогу з діловими колами, та у якості нового формату проведення засідань вперше було забезпечено онлайн-включення протягом всього заходу низки українських дипустанов, які мали можливість активно брати участь у дискусії та безпосередньо відповідати на питання з боку представників бізнесу.

Підготовлені нашими дипустановами матеріали для українських підприємств стосовно можливостей виходу на ринки країн Африки, місцевий традицій ведення бізнесу, окремих аспектів законодавства знаходиться у відкритому доступі на сайті Ради.

Іншим механізмом підтримки національного бізнесу з нашого боку, є спільна з Мінекономрозвитку робота з формування сприятливих торговельних режимів, зокрема підписання відповідних угод з країнами, які становлять для нас значний економічний інтерес. Ці угоди спрямовані на поступову ліквідацію торгових бар’єрів, гармонізації митних процедур і в результаті – створення зон вільної торгівлі. Мова, зокрема іде про Туреччину, В’єтнам, Ізраїль.

Значні перспективи має також перспектива створення зони вільної торгівлі між Україною та державами Економічного співдружності країн Західної Африки та Ради співробітництва арабських країн Персидської затоки.

Наскільки тісна взаємодія МЗС та торгово-промислових палат України в плані підтримки вітчизняних товаровиробників?

МЗС має традиційно конструктивну та активну взаємодію з найбільш репрезентативними об’єднаннями українських ділових кіл, якими є ТПП України, регіональні ТПП, в т.ч. і Київська.

ТПП на постійній основі долучаються до співорганізації заходів, які проводяться за кордоном українськими дипустановами, формування делегацій вітчизняних ділових кіл для участі у таких заходах, а також підготовки представленості українських товаровиробників на міжнародних виставково-ярмаркових заходах.

Зі свого боку, МЗС активно долучається до заходів, які проводять ТПП. Так, наразі ми беремо участь у підготовці Другої міжнародної торгово-промислової конференції на тему: «Зони вільної торгівлі України: можливості, преференції, проблеми», яка відбудеться у Києві в листопаді цього року.

Окрім цього, фактично на кожному важливому заході ТПП нами забезпечується участь представників Міністерства, що є свідченням зацікавленості та готовності повноцінно залучатись до діяльності палат.

Не можу оминути увагою існуючу конструктивну взаємодію, яка налагоджена між українськими дипустановами та регіональними ТПП. В минулому році така взаємодія відбувалась, насамперед у вирішенні проблемних питань українських суб’єктів господарювання з іноземними діловими партнерами та здійсненні закордонних бізнес-візитів.

З огляду на активність та зацікавленість, з якими ТПП долучилась до роботи в рамках оновленого механізму Ради при МЗС, очікую, що взаємодія не тільки збереже позитивну динаміку, але і вийде на принципово новий рівень.

Отже, підсумовуючи, хочу підкреслити, МЗС готове до активної і конструктивної співпраці з національним бізнесом, ми і надалі докладатимемо максимум зусиль для ефективної і оперативної підтримки вітчизняних підприємств та просування їх інтересів на зовнішніх ринках.

 

Читайте також:Почему клиенты уходят к другим или как получить клиента на всю жизнь?Табір всебічного розвитку «ProfyCamp»BITMINTECH: революційний метод заробітку на технологіяхЕкатерина Балановская: Чего стоит кресло СЕО международной компании?КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ - ЯК ОДНА З ПЕРЕВАГ МЕДІАЦІЇ ПРИ ВИРІШЕННІ СПОРІВТРИ ТАКТИКИ ПЕРЕГОВОРОВ, КОТОРЫЕ ПРИВЕДУТ К УДАЧНОМУ СОГЛАШЕНИЮЄВРОПЕЙСЬКА НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА ОЦІНИЛА ЗДОБУТКИ УКРАЇНСЬКОГО ВЧЕНОГОУніверситет банківської справи утримує лідерство щодо працевлаштування випускниківДП ”Укрметртестстандарт”: повірка та калібрування приладів для вимірювання зусиль натягу тросів і арматуриЕкспорт: стратегія нашого майбутнього

Календар подій

Травень 2018
ПнВтСрЧтПтСбНд
123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
вул. Б. Хмельницького, 55,
Київ, 01054, Україна
info@kcci.org.ua
тел: +380 44 482-0301
факс: +380 44 482-3966
Київська торгово-промислова палата.
© 2014 Всі права застережені.
Розробка сайта - Exipilis