укр eng

Онлайн-журнал

ОЛЕГ ВОСТРИХ: «ОТРИМАТИ УКРАЇНСЬКИМ ПІДПРИЄМСТВАМ «ЄВРОСОЮЗІВСЬКУ» ПРОПИСКУ НЕ ТАК ВЖЕ І СКЛАДНО»

Олег, розкажіть будь ласка, з якими, на Вашу думку, проблемами сьогодні стикаються наші підприємці, які намагаються вийти на нові ринки і яким чином можна їм допомогти?

Зараз багато говорять про те, що з підписанням асоціації з ЄС ми отримали унікальні можливості для виходу України на європейські ринки. Але, виявляється, в цій діяльності не все так просто. У Європи є свої нормативи, сертифікати, є квоти, в які ми повинні вкластися. І тому спокійно і легко вийти на ринки Євросоюзу українські підприємці не можуть. Перша проблема - незнання європейського законодавства. Друга проблема - мовна. Багато хто не знає мов, неправильно перекладає тексти офіційних сайтів інших країн, неправильно оформлює документи, і все це призводить до того, що підприємці отримують відмову, засмучуються і опускають руки. Серйозні великі фірми мають можливість все зробити правильно, а як бути невеликим фірмам, які мають свій унікальний продукт, що буде затребуваний в Євросоюзі? І ось тут можна говорити про можливості, які пропонують наші партнери, наприклад, з Польщі. Алгоритм такий: через польську фірму українська фірма створює своє підприємство в Польщі. І вже маючи «євросоюзівську» прописку, українському підприємству набагато простіше і легше робити всі сертифікати, отримувати стандарт Євросоюзу і відповідно з'являється набагато більше можливостей. Треба зазначити, що для України відкриваються і інші нові ринки - це перш за все азіатський регіон. Зрозуміло, що Китай сьогодні там лідирує, але є унікальні речі, які і наші підприємці можуть виробляти. Наприклад, екологічно чисті продукти харчування. Зараз для наших бізнесменів став дуже цікавий Сінгапур. У цій країні досить зручне, легке, просте і дуже вигідне оподаткування. Хоча є певні складнощі в плані чіткості і менталітету поведінки бізнесменів. Проте ведення бізнесу там - набагато простіше, ніж в Україні. Але знову ж таки маємо знати потреби: які товари можуть туди піти, тобто необхідно проводити дослідження або мати партнерів. І ось у цьому плані Всеукраїнська Бізнес Конфедерація і працює над тим, щоб допомогти нашим підприємцям вийти на такі ринки. Тобто ми працюємо через механізм підписаних угод із сінгапурськими підприємствами, і з європейськими - поки це Польща, але зараз ми проводимо переговори з французькими, болгарськими партнерами-бізнесменами.

Наскільки українські підприємства про це поінформовані і наскільки охоче йдуть на такий вид співпраці?

Здебільшого інформацію вони отримують з офіційних джерел - це посольства, також Київська ТПП дає інформацію про те, як правильно виходити на ринки Євросоюзу та інші ринки. Але найчастіше люди стикаються з проблемою, що їм потрібен хтось, хто буде вести за руку по невідомому ринку. Тут повинен бути той провідник, який допоможе знайти можливості, партнерів, якщо потрібно виконавчого директора, або необхідне приміщення для цієї роботи. Ми якраз і намагаємося стати цим провідником, допомогти нашим підприємцям отримати реального партнера в Європі. Завдяки такому механізму, українські бізнесмени розмовляють з нами тут зрозумілою їм мовою - українською, російською, і ми їм даємо всю необхідну інформацію і підтримку для отримання кредитування, сертифікації, європейського фінансування. Наприклад, не всі знають, що в Польщі ще 3-4 роки діятиме програма з розвитку регіонів Польщі, де Європа підтримує розвиток фармацевтики, сільського господарства, фермерства. Тому якщо наші підприємці хочуть в цій сфері попрацювати, то вони можуть туди вкладати гроші і отримати підтримку від Євросоюзу. Це перш за все більш вигідні кредити з можливістю фінансових канікул на два-три роки. У порівнянні з Україною, де вільних грошей у підприємств немає, оборотних коштів дуже мало, а податки висмоктують більшу частину капіталу - це дуже хороші умови.

А які на сьогодні вживаються заходи з боку нашої держави, спрямовані на те, щоб допомогти українським підприємствам вийти на європейські ринки?

Я думаю, що наша держава прагне допомогти. Принаймні, своє прагнення декларує. І Кабмін каже, що потрібно допомагати експортерам, на цю тему проводяться великі конференції та багато інших заходів. Єдине, що на цих конференціях часто присутні великі виробничі фірми, підприємства тих олігархів, які самі виходять на них. Тобто виходить, що держава працює для певної касти наших бізнесменів, а середні і дрібні підприємства часто опиняються за бортом, і необхідну інформацію вони не чують і не бачать, і намагаються її самостійно знайти в інтернеті або по своїх зв'язках. Ось тут головне завдання - як для Київської ТПП, так і для нашої Всеукраїнської Бізнес Конфедерації - донести до максимуму цих дрібних і середніх підприємців інформацію про те, як зробити їх вихід на ринок ЄС простішим, легшим і доступнішим.

Чи не ставляться українські підприємці до такої ідеї зі скептицизмом? Чи багато хто з них опустив руки?

Скептицизм присутній завжди. Хоча, спілкуючись з бізнесменами, ми бачимо більше оптимізму. Єдине побоювання українського бізнесмена - що він не потягне. Добре, коли людина часто буває в Євросоюзі, відпочиває, подорожує. Тоді простіше ставитися до цього. А якщо людина не виїжджала, відпочивала тільки в Криму або в Одесі, то вона до Євросоюзу ставиться з побоюванням. Мовляв, це далеко, важко, що через незнання мови і спілкуватися буде складно. Хоча це все вирішується дуже просто і легко: за статистикою прем'єр-міністра Польщі, там працює вже понад мільйон українців, і знайти людину, яка може працювати директором або допомагати в роботі польського офісу - взагалі не проблема.

Чи не буде так, що українські і, припустимо, ті ж польські підприємства стануть конкурентами?

Я впевнений, що цього не станеться. Ось сьогодні багато говорять у нас про сільське господарство. Тобто наш уряд робить велику ставку на розвиток агросектору. У цій частині ми з Польщею дійсно є конкурентами. Але і тут ми бачимо не конфлікт інтересів, а можливості, адже Польща вже просунулася набагато далі, отримуючи субсидії від Євросоюзу на аграрний сектор, відстоюючи свої національні інтереси в ЄС з приводу сільського господарства. Польські аграрії вже домоглися збільшення врожайності, навчилися правильно розподіляти поля і багато чого іншого. І в цьому плані ми могли б об'єднувати зусилля наших фермерів із польськими. Не треба конкурувати, треба разом створювати спільні бізнес-проекти, відкривати польсько-українські підприємства на території як України, так і Польщі, працювати тут і продавати це на польський ринок. Коли ви станете на ноги, станете сильніше, серйозніше - тоді можна виходити зі своєю окремою маркою. І тоді найліпше буде відкрити своє підприємство у Польщі і зареєструвати свою нову торгову марку, але вже на Європейському ринку і під цією маркою йти далі, захоплюючи нові ринки і отримуючи нові можливості. Можливості дешевого кредитування, захисту бізнесу, сталого розвитку, можливості планувати свою діяльність на роки. Тому що Європа дуже сильно захищає своїх сільгоспвиробників. Але потрібно ставитися до цього спокійно і розуміти, що нас просто так ніхто туди не пустить. Треба бути наполегливими і знати чого прагнете. І все в вас вийде.

Чи проводилося дослідження - яка саме продукція українських виробників може бути затребувана на зарубіжних ринках?

Зрозуміло, що напівфабрикати, які ми виробляємо зараз - метал, вугілля - все це і так затребуване. Завод Пінчука робить колеса - за ними черга стоїть. Але є і такі, котрі тільки зараз починають користуватися попитом - з аграрного сектора це горіхи, мед, гриби, сушені ягоди. Це може бути невеликий бізнес, але якраз тут - велике поле для роботи, його можна розвивати: не просто ходити по горах і збирати, а вирощувати самим. Тут потрібно шукати можливості. Ось яйця і яєчний порошок - теж користуються попитом. Польща дуже зацікавлена в придбанні українських курячих стегенець. Зараз все торгуються за ціною, тому що квоту ми вибрали, а все, що йде зверху, вимагає додаткових податків. І тут дуже зручно і вигідно спільно виробляти ці стегенця на польській території. А потім ця продукція піде по всій Європі аж до Англії. Начебто дрібниця, але коли ти поринаєш в це, то ти бачиш можливості для розвитку нашого бізнесу. Зараз ми подружилися з Познанським бізнес-клубом, будемо привозити бізнесменів сюди і проводити невеликі форуми. Конкретні зустрічі, коли люди чітко описують заздалегідь - кого вони хочуть бачити з нашого боку, якого роду бізнес, які галузі. І ми будемо пов'язувати їх саме за такими чіткими пропозиціями. А потім вже будемо допомагати з тим, щоб вони знаходили для цього фінанси і можливості.