укр eng
 

Онлайн-журнал

За інформацію платять, за її незнання – розплачуються. – Юрій Когут

– Коли мова йде про експорт до Європи, одразу відчувається скептичне ставлення. Чи справді ситуація вкрай незадовільна?

– Розумієте, зараз склалася така ситуація, за якої ринки збуту, що були освоєні за часів СРСР, через поведінку північного сусіда закриті. І така ситуація – на багатьох підприємствах. І при цьому, наприклад, з молочною продукцією на ринки Європи виходити неможливо чи дуже важко. Чому? Тому що традиційні виробники, наприклад, сирів – це Голландія, Швейцарія, Польща. Усі ринки зайняті, коротше кажучи. І жоден із західних партнерів свої ринки нам не віддасть – це природно. В нас є маленькі квоти, які ми вибираємо дуже швидко. Квоти розподілені таким чином, аби показати, що ми ніби присутні на ринках, але в той же час не втратити власних позицій.

За часів СРСР не було ринків, була кооперація. І держпланом «згори» розписувалося, який завод що і в якій кількості мав виробити. Ці цифри узгоджувалися з реальною потребою у товарах та послугах. На зовнішніх ринках реалізацією займалася держава, вона брала на себе економічну частину виробництва. Колгоспи не займалися ціноутворенням, а при кожному посольстві були торговельні представники.

 – Мова йде лише про товаровиробників?

– Ні, великі проблеми й у держав, які раніше займалися транзитом – це в першу чергу держави Балтії. Зараз ми шукаємо інші шляхи – через Азербайджан, Казахстан тощо.

Минулого тижня в Одесі я брав участь у заході з представницею Посольства Казахстану. Мова йшла про те, як нашим підприємцям вийти на ринки Казахстану. До цієї країни інтерес великий – і це зрозуміло. Він сам нам зрозумілий, залишилося лише прояснити правила гри. Ось про них ми й розмовляли. Це і про логістику, до речі, на усі питання представниця відповідала дуже ґрунтовно, зі знанням справи. Але сказала, що більш конкретні питання з’ясуємо вже на виставці, яка відбудеться наступного року. Тобто, вона є економічним радником посольства і її основним завданням було якраз залучити учасників на виставку. Нам Казахстан цікавий і в якості транзитного маршруту – через нього відкриваються шляхи до Азії.

 – Тобто основною проблемою експорту є відсутність підтримки на державному рівні?

– Зараз підприємства мають самостійно розбиратися з виходом на ринки. А це дуже важка задача. По-перше, треба розібратися із законодавством, по-друге, із політикою, по-третє, із економічними засадами. А ще є юридичні питання, стандартизація та сертифікація, необхідність вкладати гроші в представництво своєї компанії в іншій державі. Проблема ще й в тому, що, як я казав, дуже маленькі сектори залишаються без уваги своєї держави. Ці клаптики віддають на освоєння іноземним компаніям – і тут починається справжня битва. Адже кожен з інвесторів хоче отримати шматок для свого підприємства.

Вирішення цих питань потребує часу та грошей. І це великі гроші. І їх ми віддаємо, аби тільки вийти на ринок. Ми ще нічого не продали, ще нічого не заробили.

Ось є, наприклад, Африка. Але там вже щільно працюють американці, які усі ці, назвемо так, представницькі гроші вже вклали. І як нам потрапити на той ринок? За допомогою Торгово-промислової палати. Вона організує виїзди на виставки, наші спеціалісти мають можливість за кордоном побачити на власні очі сучасні технології, а також поспілкуватися із зацікавленими покупцями та інвесторами. ТПП є сьогодні таким собі місточком, який допомагає економити гроші та відвідувати заходи, які будуть корисні для розвитку бізнесу. У ТПП є цілий графік, з якого можна вибирати ту країну, яка тебе як керівника цікавить – і поїхати туди.

 – Ви казали про великі так би мовити представницькі витрати. Можете навести конкретний приклад?

– Можу. Тиждень знайомства із ринком, наприклад, в Лондоні приблизно коштує 4-5 тис. дол. Це переліт, проживання, консультаційні послуги та послуги перекладачам. Це навіть без якогось там знайомства із самим містом – лише по роботі. При цьому ті гроші ми інвестуємо в порожнечу. Якщо вийде зачепитися й підуть продажі – тоді ми у виграші, а як ні – то гроші ми просто втратили.

 – Тобто це прийнятно лише для крупного бізнесу? Малий та середній таких цифр не витягне…

– У нас на ринках в більшості великі компанії – наприклад, автомобільні «Ніссан», «Вольво», «Мерседес» тощо. Але має хтось бути, який допомагав би нам прораховувати ризики, можливості для входу на ринок тощо. І ось це буде Торгово-промислова палата. Вона виступатиме як консалтингова структура, яка могла б пояснити чітко закони, що працюють в інших країнах. В Палаті є усі елементи та підрозділи, які потрібні підприємствам.

 – Що може запропонувати підприємцям ваша компанія?

– Перше, чим має володіти компанія для виходу на закордонні ринки, це інформація. Є такий гарний вираз: «За інформацію платять, за її незнання – розплачуються». Це зараз вірно як ніколи. Тому ми компаніям маємо запропонувати деякий механізм їхньої інформаційно-аналітичної підтримки. Вирішення питань з інвесторами напряму – це те, що потрібно. 

Читайте також:Що дасть послуга Virtual security team для вашої компанії?На варті вашого здоров’я – 3 захисники імунітету«DIGITAL EXPO – УКРАЇНСЬКІ ТОВАРИ І ПОСЛУГИ» - ІНСТРУМЕНТ ІЗ ПОШУКУ ІНОЗЕМНИХ ПАРТНЕРІВ, НЕ ВИХОДЯЧИ З ОФІСУОльга ДРАЧЕВСЬКА: Режим paperless у діїКоманда 33 MEDIA презентувала нове Міжнародне інформаційне агентство «Укрпрес-інфо» та нові національні проєкти«Nomad – чемпіон бездоріжжя, здатний дивувати. Підкори Україну з Nomad»Стефан СОФРОНІЄВ: «Кожен бізнесмен є «послом» своєї країни»ІРИНА ЗЕЛЕНІНА - Жінки-підприємниці столиціРаїса МИХАЙЛОВА - Жінки-підприємниці столиціСВІТЛАНА НАЩОКІНА - Жінки-підприємниці столиці

Календар подій

Березень 2024
ПнВтСрЧтПтСбНд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

вул. Б. Хмельницького, 55,
Київ, 01054, Україна
info@kcci.org.ua
Київська торгово-промислова палата.
© 2014 Всі права захищені.Розробка сайта - Exipilis